Провідним напрямом дослідження виступає науково-теоретичне визначення феномену камерних інструментально-ансамблевих жанрів в контексті історичного розвитку музичного мистецтва з ключовою відправною тезою історично-естетичної, просторово-акустичної, художньо-органологічної універсальності камерності.

Запропонований у монографії підхід до теоретичного узагальнення та науково-методологічного опрацювання історії камерно-ансамблевої творчості заснований на перетині двох найважливіших площин сучасного музикознавства — методично-категоріальної та предметно- фактологічної. Обраний для спостережень за еволюцісю камерної інструментально-ансамблевої жанрової сфери матеріал дозволяє в діалектичній взаємодії розглядати специфічні риси камерності як стильової парадигми інструментально-ансамблевої музики.

Вступ 5
Розділ 1
ҐЕНЕЗА І ОСНОВНІ АСПЕКТИ ЯВИЩА ТА ПОНЯТТЯ КАМЕРНОСТІ В СФЕРІ ІНСТРУМЕНТАЛЬНО- АНСАМБЛЕВИХ ЖАНРІВ 10

• 1.1.Камерність як жанрово-стильова парадигма інструментально-ансамблевої музики 13
• 1.2.Історичні умови виконання камерно-ансамблевих творів 31
• 1.3.Органологічні основи ансамблевого музикування 53
• 1.4.Темброво-артикуляційні та динамічні особливості камерно-ансамблевої творчості 75
• 1.5.Жанрово-семантичні особливості камерності 93
• 1.6.Витоки камерно-ансамблевого інструменталізму 105
• Висновки до розділу 1 124

Розділ 2
ІСТОРИЧНА ТИПОЛОГІЯ КАМЕРНО-АНСАМБЛЕВОГО ВИКОНАВСТВА 129

• 2.1.Феномен камерно-ансамблевого виконавства: до постановки проблеми 131
• 2.2.Ансамблево-тембральна «універсальність» в жанрових різновидах інструментальної музики барокового періоду 145
• 2.3.Функціонально-рольова диференціація ансамблевої фактури в класичних сонатних жанрах 161
• 2.4. Тембральна персоніфікація в романтичній «поліплановості» ансамблевої фактури 181
• 2.5. Тембрально-артикуляційний мімезие як засіб інструментально-ансамблевого вираження на сучасному етапі 209
• Висновки до розділу 2 228

Висновки 236
Список використаних джерел 248
Іменний покажчик 274