Навчально-методичний посібник містить навчальний матеріал для студентів і методику його подання для викладачів. Відображено головні засади особистісного способу спілкування, застосування якого в навчальній практиці виявилося ефективним чинником у творчому розвитку студентів-композиторів. Представлено оригінальну теоретичну модель навчання композиторів, побудовану на особистісному способі спілкування, а також засновки відповідної методики.
Для викладачів композиції, студентів композиції та всіх, хто цікавиться проблемами розвитку сучасної музики.
Кармелла Цепколенко композиторка Україна
Народилася 1955 року (Одеса, Україна). Музичну освіту здобула в Одеській середній спеціальній музичній школі ім. проф. П. С. Столярського у класах фортепіано (проф. Г. Д. Бучинський, викладачка О. П. Паннікова) і композиції (проф. О. Л. Коган) та в Одеській державній консерваторії (нині - музична академія) ім. А. В. Нежданової (1973-1979, класи композиції проф. О. О. Красотова та фортепіано проф. Л. Н. Ґінзбурґ). У 1986-1989 роках навчалась під керівництвом проф. Г, М. Ципіна в аспірантурі Московського педагогічного університету, де здобула науковий ступінь канди дата педагогічних наук. Відвідувала композиторські майстер-курси у (Німеччині (Дармштадт, 1992, 1994; Байройт, 1993). Учасниця численних міжнародних фестивалів та форумів. Лавреатка всесоюзних та міжнародних композиторських конкурсів. Отримувала гранти від фундації ім. Генріха Белля (Німеччина, 1995), DAAD (Німеччина, 1996), фундації Будинку Йоганнеса Брамса (Німеччина, 1996), Міжнародного фонду Відродження (Україна) та Національного фонду мистецтв США (Нью-Йорк, США, 1996), вигравала гранти на творчі резидентури у Шраяні (Німеччина, 1998), Ворпсведе (Німеччина, 2000), Ді Геґе (Німеччина, 2002, 2003). Авторка понад 70 творів, багато з яких записано на 1 2 компакт-дисках та на радіо різних країн світу. Авторка ідеї, фундаторка та артистичний директор щорічного Міжнародного фестивалю сучасного мистецтва «Два дні й дві ночі нової музики». Ініціаторка створення, фундаторка та Голова правління Міжнародної громадської організації Асоціація Нова Музика - Української секції Міжнародного товариства сучасної музики/ISCM. Професор Одеської державної музичної академії ім. А. В. Нежданової (композиція). Секретар правління Національної Спілки композиторів України. Лавреатка Премії ім. Б. Лятошинського (2001). Заслужений діяч мистецтв України (2006).
На сучасному етапі суспільного розвитку, коли відбувається відновлення всіх сторін громадського життя, зростає потреба піднесення духовного потенціалу суспільства.
Стан громадського духовного життя багато в чому залежить від активності, творчої зрілості, професійної компетентності творчої інтелігенції. У розв’язанні проблем духовного розвитку особистості особлива роль належить музичному мистецтву, як одному з найпопулярніших та емоційно найвпливовіших. У зв’язку з цим! особливого значення набуває якість навчання музикантів, зокрема композиторів. За своїм покликанням та з огляду на специфіку свого фаху вони мусять стати носіями тієї творчої енергії, якій належить впливати на загальний культурний рівень. Професійний і вишкіл фахівців на цій ниві складається з багатьох дисциплін, але першорядного значення набувають ті з них, які за своїм статусом є творчими. В даному разі йдеться про створення музики. Саме в композиторському класі закладаються основи майбутнього духовного потенціалу та професійності учнів.
Духовний розвиток особистості нерозривно пов’язаний із творчою діяльністю й можливий тільки на її основі, бо саме у творчій діяльності формуються необхідні передумови для становлення індивідуальності, прояву оригінальності мислення, інтуїції.
Питання, пов’язані зі структурними процесами творчості, широко вивчаються в науці. Певний внесок у розвиток теорії творчої діяльності зроблено Я, Пономарьовим, Б. Мейлахом, Л. Столович та ін. Педагогічне застосування теорії творчої діяльності дозволило розглядати творчість у найширшому сенсі - як механізм продуктивного розвитку особистості.
У дослідженнях, проведених у межах музикознавства та музичної психології (17, 85, 96, 158, 159 та ін.), розглянуто особливості структури й динаміки процесу композиторської творчості, логіки музичної композиції, взаємодії позамузичних детермінант із системою музичного мислення тощо. Проте, попри певні досягнення сучасної музично-теоретичної думки, педагогічний аспект проблеми творчості по суті не досліджений. Особливе відставання, зокрема, можна бачити в викладанні такої важливої дисципліни, як творення музики.
Причини такого становища, з одного боку, полягають у розпорошеності зусиль різних композиторів-педагогів, що перешкоджає узагальненню педагогічного досвіду та створенню цілісної концепції навчання композиторів; з іншого боку - в тому, що не виявленні багато важливих чинників власне тих, що забезпечують активність процесу навчання,
Принципово важливою особливістю цієї роботи є те, що в ній представлена спроба сформулювати основні закономірності та принципи духовного і професійного розвитку композиторів у процесі їхнього навчання.
