Одеська національна музична академія :: Кафедра концертмейстерства :: Серенко  Світлана  Олександрівна
Серенко Світлана Олександрівна
  • кандидат мистецтвознавства
  • доцент
  • дипломант міжнародних конкурсів

Біографія:

Світлана Олександрівна Серенко у 1985 році з відзнакою закінчила Одеську спеціальну музичну школу імені професора П. С. Столярського за спеціальністю «фортепіано» і в цьому ж році поступила до Одеської державної консерваторії імені А. В. Нежданової на фортепіанно-теоретичний факультет за двома спеціальностями: «фортепіано» і «музикознавство». У 1990 році закінчила консерваторію і отримала диплом як піаністка по класу А. В. Повзуна (фортепіано), Л. В. Зими (камерний ансамбль), Р. І. Ойгензіхт (концертмейстерство). У 1991 році з відзнакою захистила диплом як музикознавець по класу Г. Н. Вірановського, рекомендована до аспірантури для продовження наукової діяльності та написання дисертації.

Заняття в класі Р. І. Ойгензіхт і любов до сценічної роботі з вокалістами визначили напрямок подальшої трудової і творчої діяльності. Серенко С. О. була ще студенткою V курсу, коли у 1989 році її було прийнято до Одеського театру музичної комедії в якості концертмейстера з вокалу, туди ж вона отримала запрошення як молодий фахівець. За період роботи, з 1989 по 1992 рік, крім поточних вистав («Граф Люксембург», «Летюча миша», «Королева чардашу», «Мікадо», «Циганський барон», «Моя чарівна леді», низка дитячих вистав), підготувала ряд прем'єрних постанов, серед яких: «Баядера» І. Кальмана, «Of the I sing» Дж. Гершвіна, «Бал у Савойї» П. Абрахама, «Герцогиня з Чикаго» І. Кальмана, «Таточко» за п'єсою Ж. Кокто , «Кіт у чоботях». У 1989 році була прийнята і на кафедру музичного виховання Одеського педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського, а з 1991 по 1993 рік викладала концертмейстерство у кооперативному музичному училищі (Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти). У цей же період працювала концертмейстером і адміністратором Одеського муніципального камерного театру хорової та вокальної музики (художній керівник О. В. Зайцев), з яким підготувала десятки вокальних та хорових програм, що звучали як на сценах Одеси, так і за кордоном (Словаччина, Польща). У 1992 році була прийнята за конкурсом до Одеського театру опери та балету на посаду концертмейстера хору, де працювала з 1992 по 1997 рік. До репертуару входили наступні опери: «Травіата», «Аїда», «Трубадур», «Ріголетто», «Отелло» - Дж. Верді; «Фауст» Ш. Гуно; «Кармен» Ж. Бізе; «Паяци» Р. Леонкавалло ; «Сільська честь» П. Масканьї; «Тоска», «Мадам Батерфляй», «Богема» - Дж. Пуччіні; «Іоланта», «Євгеній Онєгін», «Орлеанська діва» - П. Чайковського; «Борис Годунов» М. Мусоргського; «Севільський цирульник» Дж. Россіні; «Катерина» М. Аркаса; «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського; «Наталка-Полтавка» М. Лисенка; «Барвінок» та ін. (серед них прем'єрні – «Ріголетто», «Орлеанська діва», «Борис Годунов», «Сільська честь», «Отелло»).

У 1997 році була запрошена в якості концертмейстера до Одеської консерваторії на кафедру сольного співу в клас О. В. Стаховської, потім на кафедру струнних інструментів у клас В. В. Балон-Римашевської. Як здобувач кафедри історії музики та музичної етнографії Одеської державної консерваторії, у 1999 році з відзнакою склала кандидатські іспити і в жовтні 2004 року підготувала і захистила кандидатську дисертацію на тему «Художня концепція «Мистецтва фуги» І. С. Баха» за спеціальністю 17.00.03 – «Музичне мистецтво» (наукові керівники – Г. Н. Вірановський, академік О. В. Сокол). У лютому 2005 року її затверджено у званні кандидата мистецтвознавства. З 2005 року – викладач, а незабаром – доцент кафедри концертмейстерства.