Біографія:

Світлана Володимирівна Мірошниченко народилася 7 червня 1943 року у м. Карпінське Свердловської обл., куди мати евакуювалася після блокади Ленінграду (нині – Санкт-Петербург, Росія).

1961 року закінчила спеціальну музичну школу імені професора П. С. Столярського з класу фортепіано викладача Олександри Олексіївни Баннікової. 1968 року закінчила музикознавче відділення Одеської державної консерваторії імені А.В. Нежданової (нині – Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової) з кваліфікацією музикознавець, викладач музично-теоретичних і музично-історичних дисциплін, лектор. Дипломна робота на тему “Четверта симфонія Д. Шостаковича” написана під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України, доцента, багаторічної голови Одеського відділення спілки композиторів – Тамари Степанівни Сидоренко-Малюкової і високо оцінена Д. Д. Шостаковичем. У 1983 році закінчила аспірантуру на кафедрі теорії музики Київської державної  консерваторії імені П.І. Чайковського у доктора мистецтвознавства, професора Івана Арсентійовича Котляревського (кандидатська дисертація на тему "Композиторський професіоналізм як історична категорія музикознавства"). Отримала вчену ступінь кандидата мистецтвознавства – 1984, вчене звання доцента – 1985, в.о. професора – 2002. У 2003 році закінчила докторантуру в Національній музичній академії України імені П.І. Чайковського.

Багато років очолювала спілку ветеранів Одеської музичної академії імені А.В. Нежданової. З січня 2005 року по січень 2019 року голова професійного комітету музичної академії, член Одеського обкому профспілок робітників культури.

З 1976 року – член Національної спілки композиторів України. З 1999 року – член Ревізійної комісії Національної спілки композиторів України, член правління, з 2004 року – заступник голови Одеської організації Національної спілки композиторів України.

Наукова діяльність:

Мірошниченко С. В. веде активну наукову діяльність: постійно виступає на Міжнародних і Всеукраїнських конференціях (понад 70). Є автором понад 100 наукових публікацій, в тому числі монографічного творчого портрету відомого українського композитора Г.П. Таранова (Київ, 1976); монографії «Поліфонологія як музикознавча дисципліна та національна природа української професійної музики» (2012); статей у наукових збірках та спеціалізованих журналах (68); матеріалів Міжнародних і Всеукраїнських конференцій (32). Приймала участь як автор та редактор у створенні монографії, присвяченої 90-річчю ОДМА імені А.В. Нежданової. Редагує наукові статті і роботи.

Основна тематична направленість наукових інтересів:

• загальнотеоретичні питання композиторського професіоналізму та особливість розвитку поліфонічного мислення;
• історія української музики: в архівах країн СНД;
• М. Лисенко – поліфоніст і становлення українського композиторського професіоналізму;
• витоки поліфонічної майстерності Я. Степового, Л. Ревуцького;
• формування поліфонічних жанрів в українській музиці: В. Карабіц, В.П. Задерацький, А. Караманов, О. Яковчук та інші;
• система професійного музичного будівництва в Одесі і діяльність П. Сокальського, П. Молчанова, В. Золотарьова, В. Малішевського, Т. Малюкової та інш;
• Одеська музикознавча, теоретична і композиторська школи;
• тощо.

Мірошниченко Світлана Володимирівна опонує на захистах кандидатських дисертацій (Т. Калімуліної, С. Серенко, М. Пілатюка, Ю. Некрасова, В. Дейнеги, М. Кононової, Чехуніної тощо); є автором рецензій, відгуків на кандидатські дисертації, статті, наукові та методичні роботи викладачів музичної академії, музичних училищ та інших навчальних закладів України.

З 1999 року Світлана Володимирівна є одним з авторів проектів та членом оргкомітету щорічних Міжнародних конференцій в Одесі, а саме:

1. Міжнародний музикознавчий семінар “Музична культура: Схід - Захід”. – Одеса: ОДМА імені А.В. Нежданової.
2. Міжнародна науково-практична конференція “Захід - Схід: культура і цивілізація”. – Одеса: Одеський будинок ім. Рериха.

Двічі була головою жюрі Міжнародного конкурсу музикознавчих робіт – м. Маріуполь. Також, є автором проекту (разом із НСКУ) Міжнародної науково-творчої конференції, присвяченої пам’яті заслуженого діяча мистецтв України, кандидата мистецтвознавства, професора Ю.В. Малишева «Ю. В. Малишев – науковець, поет, філософ, особистість: до 85-річчя з дня народження музикознавця та педагога». – пройшла в Одесі: ОДМА імені А.В. Нежданової, 19-20 лютого.

Мірошниченко С. В. ініціативна, сумлінна й бездоганна у творчій, педагогічній, науковій, громадській діяльності. Доброзичлива й завжди уважна до колег й студентів.

Основні направленості публікацій:

1. Про Лисенко і становлення українського композиторського професіоналізму:
   • Лейпцігський зошит М.В. Лисенка // Укр. музикознавство, 27.– К., 1992; Лейпцигская тетрадь // Музыкальная академия. – 1992. – N 2; Лейпцігський зошит Лисенка // Музика. – 1991. – N4;
   • Поліфонічна своєрідність циклу кантати М. Лисенка „Радуйся, ниво неполитая” // Українське музикознавство: Науково-методичний збірник. До 160-річчя від народження М.В. Лисенка. Вип. 32. – Київ: НМАУ ім. П.І. Чайковського, 2003;
   • Українська фуга Лисенка. До проблеми національного стилю // Микола Лисенко та композиторська школа // Збірник наукових праць. – К.: ІМФЕ НАНУ, 2004;
   • Шелестят страницы истории (Балакирев, Римский-Корсаков, Глазунов и братья Акименки) // Муз. академия. – 1995, N1;
   • Учебная полифония и творчество Глинки // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Збірник наукових праць. Вип. 10. – Київ: Науковий світ^тм, 2002;
   • Учебная полифония и становление творческой системы Н.А. Римского-Корсакова. // Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник. Вип. 4. Книга 2. – Одеса: Друк, 2004;
   • Г.П. Таранов (монография) // Київ, 1976;
   • тощо.
2. Про формування поліфонічних жанрів в українській музиці:
   • Полифонические формы и жанры в украинской музыке // Одесский музыковед’93. – Одесса, 1993;
   • Тематическая “аура“ полифонического произведения (на примере многотемной фуги В.П. Задерацкого // Семантичні аспекти слова в музичному творі. Збірка статей. / Науковий вісник. Вип. 28. – Київ: НМАУ імені П.І. Чайковського, 2003;
   • Поліфонічні цикли українських композиторів (А. Караманов "15 концертних фуг") – Музика. – 1985. N5;
   • Поліфонічний цикл К. Караєва // Музика. – 1984. – N6;
   • Традиции и эксперимент как основа стилевого и жанрового обновления в полифонических циклах В. Бибика и К. Караева // Культурологические проблемы музыкальной украинистики. Вып. 2, часть 1. – Одесса, 1997;
   • “Ритм” полифонического произведения (на примере цикла В. Бибика) //Метроритм-1. Колективна монографія. – К.: НАНУ, ІМФтаЕ, 2003;
   • Истоки полифонического мастерства Л. Ревуцкого (учебная полифония и учебная фуга) // Музичний твір: проблема розуміння / Науковий вісник, 20. – К., 2002;
   • Циклічність фортепіанних прелюдій Івана Карабиця // Vivere memento (Пам’ятай про життя). Статті і спогади про Івана Карабиця / Науковий вісник, 31. – К., 2003;
   • Теоретичний аналіз – умова виконавських інтерпретацій поліфонічного твору (на прикладі циклу В.Іванова) // Музичне виконавство. Кн. 7. – Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського. Вип. 18. – К., 2001;
   • Класифікація складних багатотемних фуг (на прикладі циклів українських композиторів) // Українська та світова музична культура: сучасний погляд. Збірка статей. / Науковий вісник. Вип. 36, кн. 1. – К.: НМАУ, 2005;
   • Фуги Я. Степового (Прокоф’єв - Мясковський - Акименко) // Маловідомі та забуті сторінки музичної історії України. Збірка статей / Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського. Вип. 55. – К.: НМАУ, 2006;
   • Навчальні композиторські роботи з поліфонії // Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник. Вип.8. – Одеса: «Друкарський дім», 2008;
   • Випереджаючи час: 15 концертних фуг А. Караманова // Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник. Вип.10. – Одеса: «Друкарський дім», 2009;
   • Поліфонологія як музикознавча дисципліна та національна природа української професійної музики : монографія / С. В. Мірошниченко. – Одеса : Астропринт, 2012. – 296 с.
   • тощо.
3. Поліфонія в системі освіти:
   • О мировоззренческой направленности преподавания теоретических дисциплин // Актуальные проблемы музыкального образования. Теоретический сборник научных трудов. – К., 1990;
   • Про національну ментальність української поліфонії // Українська тема у світовій культурі. Науковий вісник, 17. – К., 2001;
   • Психологические основания национальной полифонии // Проблеми сучасного мистецтва і культури. Сучасні проблеми методичного аспекту освіти та мистецтвознавства. – К., 2002;
   • Багатоголосся та його полісемія // Теоретичні та практичні питання культурології: українське музикознавство на зламі століть. Зб. наук. статей. Вип. 9. – Мелітополь, 2002;
   • Контрапункт як поняття та явище //Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник. Вип.3. – Одеса, 2002;
   • Внутрішні компоненти терміну “поліфонія” та його узагальнююче поняття // Проблеми сучасного мистецтва і культури. Соціально-педагогічні аспекти професійного навчання. Збірник наукових праць. – К., 2002;
   • Поліфонологія як наука та учбова дисципліна // Матеріали до українського музикознавства (Пам?яті академіка О.Г. Костюка). Збірник наукових праць. Вип. 2. – К.: 2003.
   • Поняття “відбір” та “самообмеження” в музикознавстві // Українське музикознавство (науково-методичний збірник), Вип.31. – К.: НМАУ, 2002;
   • Репертуар як основа виконавчого мистецтва (до проблеми української поліфонії) // Музичне виконавство. Кн. 8. / Науковий вісник, Вип. 22 – К.: НМАУ ім. П.І. Чайковського, 2002.
   • Зміст, структура, перспективи курсу “Українська поліфонія в системі вузівської освіти // Музична освіта в Україні: теорія і практика /Науковий вісник, 29. – К, 2003;
   • Етимологічні фактори музикознавчої лексикографії // Матеріали до українського мистецтвознавства. Збірник наукових праць. Вип. 3. – К.: ІМФЕ НАНУ, 2003;
   • Стильове і нестильове в поліфонії // Музичний стиль: Теорія. Історія. Сучасність. Збірка статей. / Науковий вісник. Вип. 38. – Київ: НМАУ ім. П.І.Чайковського, 2004;
   • Її ім’я – поліфонологія // Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник. Вип.7, кн. 1. – Одеса, 2006;
   • тощо.
4. Про музичну культуру Одеси, систему професійного музичного будівництва і діяльність П. Сокальського:
   • Система музыкального строительства в Одессе: ОО ИРМО и преобразование Музыкальных Классов в Музыкальное Училище // Одесское Музыкальное Училище. 100 лет. 1897-1997. – Одесса, 1997;
   • 100-летие образования одесского музыкального училища в архивных документах (1897-1997). – там же; Основоположники теоретико-музыковедческой и композиторской школ Одессы: В. Малышевский, П. Молчанов, В. Золотарев // Одесская консерватория: Забытые имена, новые страницы – Одесса, 1994;
   • П. Сокальський – М. Заремба – А. Маркс: взаємозв'язки української – російської – німецької теоретичних шкіл (на основі архівних матеріалів) // Культурологические проблемы музыкальной украинистики – Одесса, 1996;
   • Окружение Ференца Листа: Николай Заремба (на основе архивов) // Ференц Лист и проблемы синтеза искусств. Сборник научных трудов. – Харьков: Ра-Каравелла, 2002. П. Сокальський в Одессе. У истоков консерватории // Одесская консерватория. Славные имена, новые страницы. – Одесса, 1998;
   • Бескорыстие и самопожертвование – основа музыкального профессионального строительства в Одессе // Культурологические проблемы музыкальной украинистики. Вып. 2, часть 2. – Одесса, 1998;
   • Формирование музыкальной теоретической школы в Музыкальных Классах Одесского Отделения ИРМО (1886-1897): педагоги, ученики, методика преподавания // Трансформація музичної освіти: культура та сучасність. 1 ч. – Одеса, 1998;
   • О преемственности преподавания музыкально-теоретических дисциплин в Одессе (Музыкальные классы - училище - консерватория) // Музичне мистецтво і культура. Вип. 2. – Одеса, 2001.
5. Загальнотеоретичні питання композиторського професіоналізму:
   • Композиторский профессионализм как историческая категория музыкознания. Автореферат канд. дисс. – Киев, 1983;
   • Композиторський професіоналізм як категорія музикознавства. – Укр. музикознавство, 1981;
   • Унікальність європейської нотної системи як фактор формування композиторського професіоналізму – Укр. музикознавство, 1983;
   • Предмет  дослідження – професіоналізм // Музика. – 1978. – N2;
   • Проблема композиторського професіоналізму // Музика. – 1979. N4. Понятия "отбор" и "самоограничение" в музыковедческом анализе // Деп. НИО Информкультура РГБ 23.10.1992, N 2658.
   • Имманентная стадиальность в историческом развитии композиторского творчества // Теорія і практика формування професійної компетентності суб’єктів педагогічного процесу / Проблеми сучасного мистецтва і культури. – Харків, 2000;
   • тощо.

Педагогічна діяльність:

З 1 січня 1967 року Мірошниченко С.В. працює на кафедрі теорії музики та композиції Одеської музичної консерваторії: 1976 – старший викладач, 1981 – в.о. доцента, 1985 – доцент, 1992 – в.о. професора. Викладає аналіз музичних творів, поліфонію, спеціальність; веде наукове керівництво дипломними (спеціалістів – 50 випускників) та магістерськими роботами (59 магістрів); під її керівництвом захищено 7 кандидатських дисертацій: С.А. Щитова (2007), О.В. Андріянова (2007), С.В. Хананаєв (2010), Ю.В. Капліенко-Ілюк (2010), А.М. Боршуляк (2010), М.І. Варакута (2011), Лі Сонкунь (2012). Випускники С.В. Мірошниченко працюють в різних консерваторіях, академіях, університетах, інститутах Одеси, Києва, Дніпропетровська, Ізмаїла, Чернівців, Кам’янець-Подільська, у м. Богота Колумбії; в спеціальної школі імені професора П.С. Столярського, музичних училищах Одеси, Кривого рогу, Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Херсона, в тому числі директор музичного училища Кривого рогу; в Росії – консультант мера Москви з питань мистецтва та ін.

Студенти спец. класу, магістри, пошукувачі під керівництвом Мірошниченко С.В. постійно відзначалися преміями, нагородами. Виступають на Міжнародних, Республіканських конференціях, друкують статті та матеріали. Найбільш значні випускники Мірошниченко Світлана Володимирівна:

1. Сумарокова Віра Григорівна – кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри теорії музики національної музичної академії України імені П. І. Чайковського.
2. Хананаєв Сергій Віталійович – кандидат мистецтвознавства, проректор Дніпропетровської консерваторії імені М. Глінки, завуч Дніпропетровського музичного училища. Захистив кандидатську дисертацію в ОДМА імені А.В. Нежданової (2009-2010).
3. Щитова Світлана Анатоліївна – кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри теорії та історії музики Дніпропетровської консерваторії імені М. Глінки; викладач-методист Дніпропетровського музичного училища, член НСКУ; відповідальний секретар Дніпропетровської організації НСКУ. Захистила кандидатську дисертацію в ОДМА імені А.В. Нежданової (2007).
4. Варакута Марина Іванівна – кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри теорії та історії музики Дніпропетровської консерваторії імені М. Глінки; викладач-методист Дніпропетровського музичного училища. Захистила кандидатську дисертацію в ОДМА імені А.В. Нежданової (2011).
5. Андріянова Оксана Вікторівна – магістр, кандидат мистецтвознавства, старший викладач кафедр камерного ансамблю та загального і спеціалізованого фортепіано, декан Факультету вищої кваліфікації Одеської національної музичної академії імені А.В. Нежданової. Захистила кандидатську дисертацію в ОДМА імені А.В. Нежданової (2007-2008).
6. Каплієнко-Ілюк Юлія Володимировна – магістр, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музики факультету педагогіки, психології та соціальної роботи Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича. Захистила кандидатську дисертацію в ОДМА імені А.В. Нежданової (2010).
7. Боршуляк Олена Мирославівна – магістр, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри теорії і історії музики, гри на музичних інструментах Національного інституту ім. І. Огієнко м. Кам’янець-Подільського. Захистила кандидатську дисертацію в ОДМА імені А.В. Нежданової (2010).
8. Воларова Тетяна Адольфовна – викладач Церковної консерваторії у Братиславі (Словаччина).
9. Зубарєва Катерина Сергіївна – магістр, викладач кафедри концертмейстерства ОНМА імені А.В. Нежданової.
10. Бікмуліна Тамара Миколаївна – головний спеціаліст відділу учбових закладів Комітету з культури Уряду м. Москви.
11. Кинякіна Тетяна Миколаївна – кандидат педагогічних наук (м. Москва).
12. Шишкіна Ольга – професор, декан музичного факультету університету м. Богота (Колумбія).
13. Ракитянська Людмила Володимирівна – директор музичного училища м. Кривий Ріг.
14. Чернієнко Ольга Анатоліївна – магістр, викладач музично-педагогічного факультету Академії педагогічних наук м. Ізмаїл. Пошукувач ОНМА імені А.В. Нежданової.
15. Радченко Світлана Миколаївна – викладач кафедри музикознавства та вокально-хорових дисциплін на мистецько-педагогічному факультеті Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини.
16. Пічугіна Ольга Михайлівна – магістр, аспірантура НМАУ; кафедра струнних інструментів ОНМА імені А.В. Нежданової.
17. Сибірякова-Хихловська Маріанна Ігоревна – магістр, кандидат педагогічних наук, викладач Інституту мистецтв Південно-Українського державного педагогічного університету м. Одеси.
18. Добровольська Олена Павлівна – магістр, концертмейстер кафедри струнних інструментів та симфонічного диригування ОНМА імені А.В. Нежданової.
19. Скрипак Катерина Дмитрівна – магістр, викладач спеціальної музичної школи імені професора П.С. Столярського (м. Одеса).
20. Онушко Світлана Петрівна – магістр, викладач спеціальної музичної школи імені професора П.С. Столярського (м. Одеса).
21. Венгржановська Олена Григорівна – викладач спеціальної музичної школи імені професора П.С. Столярського (м. Одеса).
22. Шевченко Олена Ігорівна – ведучий викладач училища мистецтв та культури імені К.Ф. Данькевича м. Одеси.
23. Островерха Тамара Віталіївна – викладач училища мистецтв та культури імені К.Ф. Данькевича м. Одеси
24. Сікорська Анастасія Василівна – викладач Хмельницького музичного училища імені В. Заремби, пошукувач ОНМА імені А.В. Нежданової.
25. Шень Янь – викладач Пекінської консерваторії (Китай).
26. Шен Шуі – викладач Пекінської консерваторії (Китай).
27. Лю Цинь Цинь – викладач консерваторії у Кон Чужо (Китай).
28. Ван Цзинь – викладач консерваторії у Кон Чужо (Китай).
29. Ван Лили – викладач консерваторії у Да Лен (Китай).

МАГІСТЕРСЬКІ РОБОТИ

ВИПУСКНИКИ – СПЕЦІАЛІСТИ:

Кандидати мистецтвознавства (керівництво Мірошниченко С.В.):

1. Щітова Світлана Анатоліївна – кандидат мистецтвознавства, доцент, завідувач кафедрою теорії та історії музики Дніпропетровської консерваторії імені М. Глінки, викладач-методист Дніпропетровського музичного училища.
2. Андріянова Оксана Вікторовна – магістр, кандидат мистецтвознавства, декан ФВК, старший викладач кафедри камерного ансамблю та загального і спеціалізованого фортепіано ОНМА імені А.В. Нежданової.
3. Хананаєв Сергій Витальевич – доцент кафедри теорії та історії музики, проректор Дніпропетровської консерваторії імені М. Глінки, завуч Дніпропетровського музичного училища.
4. Каплієнко-Ілюк Юлія Володимирівна – магістр, кандидат мистецтвознавства, доцент Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича.
5. Боршуляк Олена – магістр, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри теорії та історії музики, гри на музичних інструментах Національного інституту імені Огієнка м. Кам’янець-Подільська.
6. Варакута Марина Іванівна – кандидат мистецтвознавства, викладач кафедри теорії та історії музики Дніпропетровської консерваторії імені М. Глінки (2011).
7. Лі Сонкунь (2012).

Нагороди:

Мірошниченко С.В. нагороджена медаллю “Ветеран труда” (1987), численними подяками, грамотами міського та обласного Управління культури, серед них:

• Грамота південного наукового центру Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України і Ради ректорів вищих навчальних закладів Одеського регіону (2005);
• Грамота Голови Приморської районної адміністрації (2005);
• Почесна відзнака одеського міського голови «Подяка» (№1009-01 р від 20.09.2007);
• Почесна грамота Одеської обласної ради “До 70-річчя Одеської організації Української національної спілки композиторів” (2007);
• Почесна відзнака голови Одеської обласної державної адміністрації – голова обласної державної адміністрації М.Д.Сердюк (24 листопада 2008);
• Подяка Голови Одеського обкому профспілки працівників культури України – В.Є. Бабченко “До 95-річчя ОДМА імені А.В. Нежданової” (2008).