Біографія:

Нівельт Ольга Альфредівна народилась 18 жовтня 1939 року у місті Одесі (Україна).

У 1953 році, після закінчення 7 класів загальноосвітньої школи № 103 та музичної школи № 3 (клас фортепіано), поступила на теоретичний відділ Одеського музичного училища, яке закінчила з відзнакою у 1957 році. З 1957 по 1962 рік навчалася на музикознавчому відділі Одеської державної консерваторії імені А. В. Нежданової (клас спеціальності – в.о. доцента Д. В. Камінського), яку закінчила з відзнакою та рекомендацією до аспірантури.

З 1969 по 1972 рік – здобувач кафедри теорії музики ЛОЛДК імені М. А. Римського-Корсакова (науковий керівник – доктор мистецтвознавства, професор Ю. Г. Кон).

Працює у консерваторії з 1 вересня 1963 року. 1974 рік – старший викладач, 1982 рік – кандидат мистецтвознавства, 1986 рік – доцент, з 1986 по 1988 рік – старший науковий співробітник, 1991 рік – в.о. професора, 2009 рік – приват-професор.

Пройшла стажування: НМАУ імені П. І. Чайковського (науковий керівник – доктор мистецтвознавства, професор І. А. Котляревський, 1974), ЛОЛДК імені М. А. Римського-Корсакова (науковий керівник – доктор мистецтвознавства, професор Т. С. Бершадська, 1979), ПДПУ імені К. Д. Ушинського (науковий керівник – доктор мистецтвознавства, професор С. В. Шип, 2010).

Ольга Альфредівна брала участь у Республіканських та Міжнародних конференціях. Серед тем доповідей на конференціях можна зазначити такі:

1. «Про деякі помилки у музикознавстві» («О некоторых ошибках в музыковедении») (Одеса, квітень 2012).
2. «Художній зміст опери М. Мусоргського «Хованщина» («Художественное содержание оперы М. Мусоргского «Хованщина») (Одеса, квітень 2013).
3. «Роберт Шуман: романтик-новатор» («Роберт Шуман: романтик-новатор») (Одеса, грудень 2013).
4. «Стильове розуміння явища модуляції» («Стилевое понимание явления модуляции») (Одеса, грудень 2014).
5. «Стильова гармонія, як одне з джерел формування музичного мислення» («Стилевая гармония, как один из источников формирования музыкального мышления») (Одеса, квітень 2016).
6. «Строфічна соната» (Строфическая соната») (Одеса, квітень 2017) та інші.

Наукові, навчально-методичні роботи. Публікації:

Нівельт Ольга Альфредівна є автором монографії, 17 статей, 5 методичних розробок, понад 20 тез Республіканських та Міжнародних конференцій. Інші форми діяльності: методична допомога музичним училищам Одеського округу, відгуки на дисертації та автореферати тощо.

На протязі роботи в Одеській національної музичній академії імені А. В. Нежданової Нівельт Ольга Альфредівна створила та впровадила в практику викладання авторський курс стильової гармонії для музикознавців та композиторів. В курсі аналізу музичних творів, а також на заняттях з фаху розроблюються фундаментальні питання музикознавства, зокрема проблема розуміння художнього змісту музики. Автор при цьому спирається на результати свого дослідження – «Глибинний аналіз художнього твору».

Монографія / Дослідження/:

Нівельт О. А. Загальна теорія функціональності в гармонії (Общая теория функциональности в гармонии). – Одеса :Дукарський дім, 2007. – 14 д.а.

Статті:

1. Нівельт О. А. Про форми модифікації автентичної та плагальної функціональності в мажоро-мінорних ладах // Українське музикознавство : Музична Україна, 1978. – Вип. 13. – 1,2 д.а.
2. Нивельт О. А. О процессе модификации принципа централизующего единства в обьединенных мажоро-минорных системах // Деп. в Библ. указателе «Музыка», № 8. – 1980. – 4 п.л.
3. Нівельт О. А. До питання про гармонію М. П. Мусоргського // Українське музикознавство. – К.: Музична Україна, 1984. – Вип. I9. – 0,8 д.а.
4. Нивельт О. А. Задачи и перспективы совершенствования вузовского курса гармонии // Деп. в Библ. указателе «Музыка», №8. – 1984. – 0,5 п.л.
5. Нивельт О. А. Научные основы и перспективы перестройки вузовского курса гармонии // Актуальные проблемы музыкального образования. – К., 1990. – 0,5 п.л.
6. Нівельт О. А. Особливості взаємодії модальних та тональних принципів висотної організації в творчості М. В. Лисенка // Українське музикознавство. – К. : Музична Україна, 1992. – Вип. 27. – 0,5 д.а.
7. Нивельт О. А. Драматургическая функция лада в музыке XX века // Культурологические проблемы музыкальной украинистики. – Одесса : Астропринт, 1997. – Вып. 2, Ч. I. – 0.5 п.л. 
8. Нівельт О. А. Авторський курс спеціальної гармонії в Одеській консерваторії // Трансформація музичної освіти :культура та сучасність. – Одеса : Астропрінт, 1998. – 0,7 д.а. 
9. Нивельт О. А. Проблема целостного анализа музыкальных призведений // Музичне мистецтво ы культура – Одеса : Астропринт, 2000. – Вип. 2. – 0,5 п.л. 
10. Нівельт О. А. Композиционная функція лада в музыке XX века // Музичне мистецтво і культура. – Одеса : Астропринт, 2001. – Вип. 2. – 0,5 д.а. 
11. Нивельт О. А. Глубинный анализ музыкального произведения: к постановке проблемы // Трансформація музичної освіти і культури в Україні. – Одеса : Друкарський дім, 2004. – 0,3 п.л. 
12. Нивельт О. А. Симультанный тип оперной драматургии // Музичне мистецтво і культура. – Одеса : Друкарський дім, 2006. – Вип.7. Кн. I. – 0,5 п.л. 
13. Нивельт О. А. Сонатный принцип в композиторском творчестве // Музичне мистецтво і культура. – Одеса : Друкарський дім, 2008. – Вип. 8. Кн. 2. – 0,5 п.л. 
14. Нивельт О. А. Учение Э. Курта о романтической гармонии как составная часть глубинного анализа музыкальных произведений // Музичне мистецтво і культура. – Одеса : Друкарський дім, 2008. – Вип. 9. – 0,5 п.л. 
15. Нивельт О. А. Модальна (ладомелодична) система епохи середньовіччя // Музичне мистецтво і культура. – Одеса : Друкарський дім, 2010. – Вип. 11. – 0,4 п.л. 
16. Нивельт О. А. Проблема анализа художественного смысла музыкальных произведений // Музичне мистецтво і культура. – Одеса : Друкарський дім, 2010. – Вип. 12. – 0,5 п.л.
17. Нивельт О. А. Опыт анализа романа в жанре эссе с привлечением музыковедческих положений // Музичне мистецтво і культура. – Одеса : Друкарський дім, 2011. – Вип. 13. – 0,5 п.л. 
18. Нивельт О. А. О художественном смысле оперы М. Мусоргского «Хованщина» // Музичне мистецтво і культура. – Одеса : Астропринт, 2013. – Вип. 17. – С. 62-76.
19. Нивельт О. А. Роберт Шуман: романтик-новатор // Музичне мистецтво і культура. – Одеса : Астропринт, 2015. – Вип. 21. – С. 15-33.

Науково-методичні публікації:

1. Нивельт О. А. О формировании логических и структурных принципов современной гармонии // Методическая разработка по вузовскому курсу гармонии для музыковедов и композиторов. – Одесса : ОГК, 1980. – 2,75 уч.п.л.
2. Нивельт О. А. Модуляции // Методическая разработка по вузовскому курсу гармонии для музыковедов и композиторов. – Одесса : ОГК, 1983. – 2,25 уч.п.л.
3. Нивельт О. А. Методические рекомендации по изучению теории функциональности в гармонии // Методическая разработка по вузовскому курсу гармонии для музыковедов и композиторов. – Одесса : ОГК, 1984. – 1,25 уч.п.л.
4. Нивельт О. А. Теория переменных гармонических функций // Методическая разработка по вузовскому курсу гармонии для музыковедов и композиторов. – Одесса : ОГК, 1991. – 1,5 уч.п.л.
5. Нівельт О. А. Взаємодія модальних та тональних принципів висотної організації в творчості українських композиторів XX століття // Методична розробка для студентів музикознавського та композиторського відділів вищих музичних навчальних закладів. – Київ, Республіканський методкабінет учбових закладів мистецтв та культури, 1993. –3,5 уч.д.а.
6. Нівельт О. А. Общая теория функциональности в гармонии. – Одесса : Друкарський дім, 2007.

Найбільш важливі неопубліковані роботи:

1. Нивельт О. А. Модификации автентической и плагальной функциональности в объединенных мажоро-минорных системах // Дис. канд. искусствовед. – 7,5 п.л.
2. Нивельт О. А. Практический курс гармонии для студентов исполнительских факультетов консерватории. – 4,5 п.л.
3. Нивельт О. А. Теоретический, исторический и практический курс гармонии для музыковедов и композиторов консерватории /Лекции/. – I0 п.л.
4. Нивельт О. А., Д. В. Каминский. Взаимодействие слова и музыки в камерных вокальных жанрах. – 5 п.л.
5. Нівельт О. А. Гармонія. Програма для історико-теоретичних та композиторських відділів музичних вузів. – 4 д.а.
6. Нівельт О. А. Цілісний аналіз музичних творів. Науково-методичний посібник для студентів і викладачів середніх і вищих музичних закладів. - 3 д.а.

Матеріали усіх робіт використовуються в навчальних курсах.

Нівельт О. А. – постійний учасник Всеукраїнських, Всесоюзних, Міжнародних конференцій.

Опубліковані тези конференцій:

1. Нивельт О. А. К вопросу о совершенствовании вузовского курса гармонии для музыковедов и композиторов // Тезисы докладов Республиканской конференции. – Одесса, 1978. – 0,2 п.л.
2. Нивельт О. А. К проблеме совершенствования вузовского курса гармонии // Тезисы Республиканской конференции. – Харьков, 1981. – 0,2 п.л.
3. Нивельт О. А. О синтезе национального и интернационального в творческом наследии М. П. Мусоргского // Тезисы Республиканской конференции. – Одесса. – 0,2 п.л.
4. Нивельт О. А. Перспективы развития теории гармонических функций в современном музыкознании // Тезисы Республиканской конференции. – Одесса, 1987. – 0,3 п.л.
5. Нивельт О. А. Значение слова и музыки в системе эстетического воспитания // Тезисы Республиканской научно-практической конференции. – Кировоград, 1990. – 0,3 п.л.
6. Нивельт О. А. Специфика отражения в церковной музыке и творчестве русских композиторов XX века модальных принципов высотной организации // Отечественная культура XX века и духовная музыка. Тезисы Всесоюзной научно-практической конференции. – Ростов-на-Дону, 1990. – 0,2 п.л.
7. Нивельт О. А. Черты модального мышления в творчестве С. С. Прокофьева // тезисы Республиканской конференции. – Донецк, 1991. – 0,2 п.л.
8. Нивельт О. А. Композиционная и драматургическая функции лада в русской музыке XX века // Русская музыка XX века в контексте традиций Запад-Восток. Тезисы Всесоюзной конференции. – Новосибирск, 1991. – 0,3 п.л.
9. Нивельт О. А. Сходство и различия в драматургии фортепианных сонат Моцарта и Прокофьева // Тезисы Всесоюзной научно-практической конференции. – Ростов-на-Дону, 1992. – 0,2 п.л.
10. Нівельт О. А. Особливості взаємодії модальних та тональних принципів висотної організації в творчості М. В. Лисенка // Тези науково-творчої конференції. – Львів, 1992. – 0,2 д.а.
11. Нівельт О. А. Закономірності модального мислення в творчості М. Лисенка // Микола Лисенко та музичний світ. Тези Міжнародної наукової конференції. – Київ, 1992. – 02 д.а.
12. Нівельт О. А. Діалог культур в творчості українських композиторів XX століття // Культура України. Історія і сучасність // Тези Республіканської науково-практичної конференції. – Харків, 1993. – 0,2 д.а.
13. Нівельт О. А. Особливості відбиття у творчості українських композиторів загально-европейських рис музичного мислення // Українська культура. Зміст і методика викладання. Тези Республіканської науково-методичної конференції. – Київ, НМК ВО, 1993. – 0,2 д.а.

Педагогічна діяльність:

З 1960 по 1962 рік – викладач музично-теоретичних дисциплін у Одеському державному музичному училищі.

1962-1963 навчальний рік – викладач музично-теоретичних та історичних дисциплін, завідувач відділом загального фортепіано Тернопільського державного музичного училища. З 1963 року по теперішній час викладає на кафедрі теорії музики і композиції Одеської державної консерваторії імені А. В. Нежданової (нині – Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової).

Викладала курси: історії української та зарубіжної музики, гармонії, сольфеджіо, аналізу музичних творів, методики викладання гармонії та аналізу музичних творів, педпрактику, спеціальність у музикознавців. Розробила авторський курс гармонії для музикознавців та композиторів.

Учні:

О. А. Нівельт виховала 55 випускників музикознавців-спеціалістів, 9 бакалаврів, 8 магістрів. Серед них – 3 кандидата мистецтвознавства і 3 лавреата Республіканських та Всесоюзних конкурсів наукових студентських робіт (А. Бандура, С. Рапорт, Н. Довгаленко). Випускники працюють у музичних навчальних закладах України, Росії, Фінляндії, Німеччині, США. Серед них:

1. Ходорковська Олена – Російський інститут історії мистецтв російської академії наук. – Спб, кандидат мистецтвознавства, професор.
2. Лисенко Людмила – Консерваторія м. Оулу, Фінляндія.
3. Рапопорт Софія – Інститут музики (м. Індіанаполіс, США).
4. Журба Наталія – Педагогічний інститут, доцент (м. Кривий Ріг, Україна).
5. Гаран Олена – Херсонське музичне училище, педагог вищої категорії, директор.
6. Симонова Тамара – Криворізьке музичне училище, педагог вищої категорії.
7. Солоід Ніна – Одеська спеціальна музична школа імені професора П.С. Столярського, педагог вищої категорії.
8. Лачинов Юрій Борисович – Миколаївське музичне училище, педагог вищої категорії.
9. Рисімбетова-Губергріц Ірина – Миколаївське музичне училище, педагог вищої категорії.
10. Цвелікова Олена – Миколаївське музичне училище, педагог вищої категорії.
11. Гарасіменко Наталя – Кіровоградське музичне училище, педагог вищої категорії.
12. Бензарь Ірина – Ужгородське музичне училища, викладач.
13. Довгаленко Ніна – ОНМА імені А.В. Нежданової, кандидат мистецтвознавства, в.о. професораг.
14. Плешакова Олена – Одеська музична школа № 4, завідуюча навчальною частиною, педагог, керівник фольклорного ансамблю.

Теми доповідей на Всеукраїнських молодіжних науково-творчих конференціях, які обговорювалися студентами-музикознавцями класу О. А. Нівельт зі спеціальності:

1. Бабурін Г.С.

• «Ларго і Алегро» Г. Канчелі: особливості стилю. Паралелі і альтернативи» (Одеса, грудень 2013). («Ларго и Аллегро» Г. Канчели: особенности стиля. Параллели и альтернативы»)

2. Шедліх О.Ю.

• «Полістилістика як засіб втілення драматургії (на прикладі Другої скрипкової сонати А. Шнітке» («Полистилистика как средство воплощения драматургии (на примере Второй скрипичной сонаты А. Шнитке») (Одеса, грудень 2013). 
• «Виражальні особливості полістилістики у творчості А. Шнітке» («Выразительные особенности поле стилистики в творчестве А. Шнитке») (Одеса, грудень 2014). 
• «До питання про стильові взаємодії у сучасній музиці» («К вопросу о стилевых взаимодействиях в современной музыке») (Одеса, квітень 2015). 
• «Особливості поетики творчості А. Шнітке» («Особенности поэтики творчества А. Шнитке») (Одеса, грудень 2015). 
• «Про драматургію Першого концерту для скрипки з оркестром А. Шнітке» («О драматургии Первого концерта для скрипки с оркестром А. Шнитке») (Одеса, квітень 2016).

3. Битко О.С.

• «Особливості драматургії опери С. Прокоф’єва «Гравець» («Особенности драматургии оперы С. Прокофьева «Игрок») (Одеса, квітень 2012). 
• «Значення ремарок при втіленні образів роману Л. Толстого «Війна і мир» у однойменній опері С. Прокоф’єва» («Значение ремарок при воплощении образов романа Л. Толстого «Война и мир» в одноименной опере С. Прокофьева») (Одеса).
• «Про сценічне втілення ремарок в опері С. Прокоф’єва «Вогняний ангел» («О сценическом воплощении ремарок в опере С. Прокофьева «Огненный ангел») (Одеса, грудень 2013).
• «Функції теми кохання Рупрехта в опері «Вогняний ангел» та Третій симфонії С. Прокоф’єва» («Функции темы любви Рупрехта в опере «Огненный ангел» и Третьей симфонии С. Прокофьева») (Одеса, квітень 2014).
• «Риси композиторської режисури С. Прокоф’єва (на прикладі опери «Війна і мир»)» («Черты композиторской режиссуры С. Прокофьева (на примере оперы «Война и мир»)») (Одеса, грудень 2014).

Дипломні роботи, написані під керівництвом О. А. Нівельт:

1. Полякова О. Про стиль ранніх фортепіанних сонат Прокоф'єва (О стиле ранних фортепианных сонат Прокофьева).
2. Симонова Т. Про стиль пізніх фортепіанних сонат Прокоф'єва (О стиле поздних фортепианных сонат Прокофьева).
3. Сердюк Т. Інтонаційна драматургія VIII симфонії Шостаковича (Интонационная драматургия VIII симфонии Шостаковича).
4. Помаранча А. Особливості ладоутворення в «мікрокосмосі» Бартока (Особенности ладообразования в «Микрокосмосе» Бартока).
5. Проніна Л. Музична драматургія балету Бартока «Прекрасний мандарин» (Музыкальная драматургия балета Бартока «Прекрасный мандарин»).
6. Колесник Г. Музична драматургія опери Бартока «Замок герцога Синя Борода» (Музыкальная драматургия оперы Бартока «Замок герцога Синяя Борода»).
7. Лачинов Ю. Виразні властивості гармонії романсів Мусоргського (Выразительные свойства гармонии романсов Мусоргского).
8. Малікова Т. Музична драматургія опери Прокоф'єва «Любов до 3-х апельсинів» (Музыкальная драматургия оперы Прокофьева «Любовь к 3-м апельсинам»).
9. Скалецький В. Про специфіку сонатної форми (О специфике сонатной формы).
10. Красюкова Н. Співвідношення слова і музики у вокальному творчості Прокоф'єва (Соотношение слова и музыки в вокальном творчестве Прокофьева).
11. Бокова Е. Музична драматургія Третьої симфонії Шостаковича (Музыкальная драматургия Третьей симфонии Шостаковича).
12. Мшвелідзе Н. Про цілісність опери Гершвіна «Поргі і Бесс» (О целостности оперы Гершвина «Порги и Бесс»).
13. Дудник І. Музична драматургія вокального циклу Свиридова «Петербурзькі пісні» (Музыкальная драматургия вокального цикла Свиридова «Петербургские песни»).
14. Шіроточенко Н. Про вокальний цикл Глінки «Прощання з Петербургом» (О вокальном цикле Глинки «Прощание с Петербургом»).
15. Томленов С. Специфіка симфоній Брукнера (Специфика симфоний Брукнера).
16. Барило-Семенюта О. Принципи тематичного розвитку в V симфонії Малера (Принципы тематического развития в V симфонии Малера).
17. Татаринцева А. II симфонія Щедріна (II симфония Щедрина).
18. Шандуренко А. Методичні рекомендації щодо вивчення стилю Скрябіна (Методические рекомендации по изучению стиля Скрябина).
19. Чиж Г. Функціональна організація висотної структури музики Прокоф'єва (Функциональная организация высотной структуры музыки Прокофьева).
20. Ходорковська О. Про обмеженості варіаційного циклу (Об отграниченности вариационного цикла).
21. Корецька О. Про співвідношення слова і музики в «Шести віршах Цвєтаєвої» Шостаковича (О соотношении слова и музыки в «Шести стихотворениях Цветаевой» Шостаковича).
22. Перова Т. Висотні структури музики А. Веберна (Высотные структуры музыки А. Веберна).
23. Солоід Н. Теорія стильових взаємодій в музиці XX століття (Теория стилевых взаимодействий в музыке XX века).
24. Рисімбетова І. Час і простір у музиці (Время и пространство в музыке).
25. Рапопорт С. Методика стильового аналізу музики сучасних композиторів (Методика стилевого анализа музыки современных композиторов).
26. Кучеровскій А. Про стиль Гершвіна (О стиле Гершвина).
27. Бучинська Є. Творчі форми роботи в курсі сольфеджіо (Творческие формы работы в курсе сольфеджио).
28. Стариченко Б. Проблема цілісності музичної форми (Проблема целостности музыкальной формы).
29. Бруненко Л. Музична драматургія опери-ораторії Стравінського «Цар Едіп». (Музыкальная драматургия оперы-оратории Стравинского «Царь Эдип»).
30. Довгаленко Н. Проблема цілісності вільної форми (Проблема целостности свободной формы).
31. Гаран О. Питання процесуальної динаміки музичної форми (Вопросы процессуальной динамики музыкальной формы).
32. Науменко Т. Музична драматургія циклу Гавриліна «Російський зошит» (Музыкальная драматургия цикла Гаврилина «Русская тетрадь»).
33. Грудзинська І. Ритм розгортання ладу в творчості Уствольської (Ритм развертывания лада в творчестве Уствольской).
34. Журба М. Питання музичної драматургії «інструментальної музики» (Вопросы музыкальной драматургии «инструментальной музыки»).
35. Потапова Т. Музична драматургія опери Г. Вольфа «Коррехідор» (Музыкальная драматургия оперы Г.Вольфа «Коррехидор»).
36. Чарикова Т. Музична драматургія опери-фрески Петрова «Петро перший» (Музыкальная драматургия оперы-фрески Петрова «Петр первый»).
37. Лукіна Л. Моноопера як жанр (Моноопера как жанр).
38. Літинська Н. Про функціональний метод аналізу музичного твору (О функциональном методе анализа музыкального произведения).
39. Гриценко І. Про симфонії С. Слонимського (О симфониях С. Слонимского).
40. Гарасіменко Н. Про діалогічность музичного мислення Шнітке (О диалогичности музыкального мышления Шнитке).
41. Кузнецова Е. Співвідношення слова і музики у творчості сучасних композиторів на вірші Ахматової (Соотношение слова и музыки в творчестве современных композиторов на стихи Ахматовой).
42. Рябова І. П'ята симфонія Тищенко: композиція, драматургія, концепція (Пятая симфония Тищенко: композиция, драматургия, концепция).
43. Цвелікова Е. Новаторські риси композиції в симфоніях Г. Канчелі (Новаторские черты композиции в симфониях Г. Канчели).
44. Сидорчук О. Медитативність як складова частина музичного мислення Сильвестрова (Медитативность как составная часть музыкального мышления Сильвестрова).
45. Филипович Н. Про втіленні епічних традицій в «Мертвих душах» Гоголя і Щедріна (О претворении эпических традиций в «Мертвых душах» Гоголя и Щедрина).
46. Абуєва С. Специфіка втілення симультанної драматургії в опері-баладі Слонимського «Марія Стюарт» (Специфика претворения симультанной драматургии в опере-балладе Слонимского «Мария Стюарт»).
47. Ісаєва Т. Духовна світська музика у творчості сучасних композиторів (Губайдуліної і Караманова). (Духовная светская музыка в творчестве современных композиторов (Губайдулиной и Караманова).
48. Прокуденкова С. Діалог стилів у творчості українських композиторів XX століття Сильвестрова і Скорика (Диалог стилей в творчестве украинских композиторов XX века Сильвестрова и Скорика).
49. Бензарь І. Модальні риси стилю В. Сильвестрова (Модальные черты стиля В. Сильвестрова).
50. Міщенко Т. Музична мова А. Шнітке (Музыкальная речь А. Шнитке).
51. Торканевська Т. Особливості музичної драматургії балету-легенди Станковича «Ольга» (Особенности музыкальной драматургии балета-легенды Станкевича «Ольга»).
52. Васильєва І. Особливості музичної драматургії опери Прокоф'єва «Вогненний ангел» (Особенности музыкальной драматургии оперы Прокофьева «Огненный ангел»).
53. Браткевіч І. Грузинські піснеспіви як феномен духовної культури (Грузинские песнопения как феномен духовной культуры).
54. Задорожня І. Особливості симультанної драматургії в опері Мусоргського «Хованщина» (Особенности симультанной драматургии в опере Мусоргского «Хованщина»).
55. Бабурін Г. Про стиль інструментальної творчості Гія Канчелі (О стиле инструментального творчества Гия Канчели).

Бакалаврські роботи, написані під керівництвом О. А. Нівельт:

1. Васильєва І. Особливості втілення образу Ренати в опері Прокоф'єва «Вогненний ангел» (Особенности воплощения образа Ренаты в опере Прокофьева «Огненный ангел»).
2. Торканевська Т. Образ Ольги в балеті-легенді Станковича «Ольга» (Образ Ольги в балете-легенде Станковича «Ольга»).
3. Ексаревська Н. Образи майстра і Маргарити в опері Слонимського «Майстер і Маргаріта» (Образы мастера и Маргариты в опере Слонимского «Мастер и Маргарита»).
4. Браткевіч І. Грузинські співи (Грузинские песнопения).
5. Задорожня І. Втілення образів Марфи і Досифея в опері Мусоргського «Хованщина» (Воплощение образов Марфы и Досифея в опере Мусоргского «Хованщина»).
6. Ноур М. Специфіка композиції та драматургії в III симфонії Прокоф'єва (Специфика композиции и драматургии в III симфонии Прокофьева).
7. Битко О. Особливості втілення художнього змісту в балеті Прокоф'єва «Блудний син» (Особенности воплощения художественного смысла в балете Прокофьева «Блудный сын»).
8. Бабурін Г. Про музичний стиль Г. Канчелі на прикладі II симфонії «Піснеспіви» (О музыкальном стиле Г. Канчели на примере II симфонии «Песнопения»).
9. Шедліх О.Ю. Про стиль інструментальної музики Альфреда Шнітке (О стиле инструментальной музыки Альфреда Шнитке).

Магістерські роботи, написані під керівництвом О. А. Нівельт:

1. Котельникова Є. Про співвідношення слова і музики в камерних вокальних жанрах (О соотношении слова и музыки в камерных вокальных жанрах).
2. Ошека М. Особливості втілення жанру струнного квартету в композиторській творчості Бетховена і Шостаковича (історико-культурні паралелі). (Особенности претворения жанра струнного квартета в композиторском творчестве Бетховена и Шостаковича (историко-культурные параллели)).
3. Міщенко Т. Особливості творчого мислення А. Шнітке (Особенности творческого мышления А. Шнитке).
4. Ексаревська Н. Специфіка музичної драматургії камерної опери Слонимського «Майстер і Маргарита» (Специфика музыкальной драматургии камерной оперы Слонимского «Мастер и Маргарита»).
5. Томленова О. Про музичний стиль Валентина Сильвестрова (О музыкальном стиле Валентина Сильвестрова).
6. Браткевіч І. Пісноспіви – складова частина національної грузинської культури (Песнопения – составная часть национальной грузинской культуры).
7. Ноур М. Особливості втілення художнього змісту в опері Прокоф'єва «Вогненний ангел» і IІІ симфонії. «Паралелі і альтернативи» (Особенности воплощения художественного смысла в опере Прокофьева «Огненный ангел» и IІІ симфонии. «Параллели и альтернативы»).
8. Битко О. Особливості втілення художнього змісту в балеті Прокоф'єва «Блудний син» та IV симфонії Прокоф'єва. «Паралелі і альтернативи» (Особенности воплощения художественного смысла в балете Прокофьева «Блудный сын» и IV симфонии Прокофьева. «Параллели и альтернативы»).

Нагороди:

Численні грамоти, дипломи, листи подяки за творчі досягнення у науковій та педагогічній діяльності (понад 20). Медаль «Ветеран праці» (1984).