Біографія:

Олександр Вікторович Сокол народився 1 березня 1944 року в місті Херсон (Херсонська область, Україна). У вересні 1950 року був прийнятий до середньої школи № 13 міста Херсону. Під час навчання в середній школі займався в Херсонській музичній школі № 1 (1956-1959 рр.) за спеціальностями: «баян» – у Ващенка І. Ф., «композиція» – у В. В. Павковича і «теорія музики – у О. С. Штейнберга. Закінчивши достроково (за 4 роки) музичну школу, у 1959 році вступив до Одеського музичного училища за спеціальністю «народні інструменти», яке закінчив з відзнакою у 1963 році. Під час навчання в училищі, з 1960 по 1965 роки працював артистом оркестру Одеського російського драматичного театру імені А. Іванова.

З 1963 року – студент Одеської державної консерваторії імені А. В. Нежданової (спеціалізація «баян»). В 1968 році, після закінчення з відзнакою ОДК, одержав призначення на роботу в Одеське культурно-освітнє училище, в якому працював до 1971 року і звільнився у зв'язку з переходом на роботу в Одеську державну консерваторію імені А. В. Нежданової. З 1968 по 1970 роки навчався на заочному відділенні Одеської консерваторії за фахом «музикознавство», закінчивши яку одержав диплом з відзнакою і був рекомендований до аспірантури.

З 1969 року працював в Одеській державній консерваторії імені А. В. Нежданової на посаді викладача кафедри теорії музики та композиції, з 1975 року – старшого викладача. 1971 року вступив до аспірантури Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського за фахом «теорія музики» (науковий керівник – професор Н. О. Герасимова-Персидська), яку закінчив у 1975 році. В 1977 році захистив кандидатську дисертацію та отримав вчений ступінь кандидата мистецтвознавства.

1977 року призначений виконуючим обов’язки, а 1978 року – обраний завідувачем кафедри теорії музики та композиції Одеської державної консерваторії. На цю посаду був переобраний у 1985-му, 1989-му, 1990-му, 1996-му, 2001-му, 2006-му, 2011-му роках. 1980 року затверджений у вченому званні доцента. На протязі 1983 - 1985 років перебував на посаді старшого наукового співробітника; 1986 - 2000 років – працював на посаді проректора з навчальної роботи Одеської державної консерваторії. В 1987 році був прийнятий до Спілки композиторів СРСР (на теперішній час – Одеська організація Національної спілки композиторів України). З 1990 по 1995 роки був обраний народним депутатом районної Ради Центрального району міста Одеси.

1991 року затверджений у вченому званні професора. 1992 року за наукову роботу «Структура музикознавства» одержав Дипломі другу премію Міністерства культури і мистецтв України.

1996 року захистив докторську дисертацію і отримав вчений ступінь доктора мистецтвознавстваза спеціальністю 17.00.03 «Музичне мистецтво».

У грудні 1997 року обраний членом-кореспондентом Академії мистецтв України (відділ теорії та історії мистецтв) і академіком Академії наук Вищої школи (зараз – освіти) України (відділ філології і мистецтвознавства).
1998 року призначений членом робочої групи Міністерства культури і мистецтв України з розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівнів бакалавр, спеціаліст, магістр. 09 грудня 1998 року Постановою президії Вищої атестаційної комісії України за номером 06-76-06/397 призначений членом Експертної ради ВАК України з мистецтвознавства (перебував до 2001 року).

13 квітня 2000 року Наказом Міністерства культури і мистецтв України за номером 171-х призначений виконуючим обов’язки ректора Одеської державної консерваторії імені А. В. Нежданової. З 20 червня 2000 року – ректор Одеської державної консерваторії (відповідно до виборів колективу ОДК та контракту з Міністром культури та мистецтв України).
2000 року обраний Головою Одеського відділення Національної Всеукраїнської музичної спілки України. В 2001 році став Президентом Одеського благодійного фонду імені Еміля Гілельса (до теперішнього часу). У тому ж році став Генеральним директором Першого Міжнародного конкурсу піаністів пам’яті Еміля Гілельса.

2001 року Сокол О. В. нагороджений Почесним дипломом Президії Академії мистецтв України «За вагомий внесок у підготовку фахівців музичного мистецтва» та Почесною грамотою Управління освіти і науки Одеської обладміністрації «За багаторічну наукову діяльність, особливі заслуги».

2003 року – Сокол О.В. – Генеральний директор Другого Міжнародного конкурсу піаністів пам’яті Еміля Гілельса. Конкурс прийнято до Української асоціацій Міжнародних конкурсів. У вересні 2004 року – член оргкомітету і член журі Міжнародного конкурсу скрипалів імені Д. Ойстраха (Одеса, 7-18 вересня). У жовтні 2004 року обраний ГоловоюОдеської організації Національної спілки композиторів України.

За роки роботи ректором Сокол О. В. зробив наступне:

• З 2000 року затвердив 4-й рівень акредитації ОДМА у цілому. Створив та очолив спеціалізовану вчену раду з захисту кандидатських дисертації з спеціальності 17.00.03 «Музичне мистецтво». Відкрив магістратуру, наукову аспірантуру, докторантуру зі спеціальності 17.00.03 «Музичне мистецтво», спеціальність «Культурологія» (напрям «Культура»), кафедру «Сучасної музики і культурології», факультативи з джазової вокальної імпровізації, вокального ансамблю, артистів музичної комедії. Створив авторський курс «Логіка та основи наукових досліджень» для музикознавців і магістрів.
• 2003 року колектив ОДМА і Сокол О. В. нагороджені Почесною грамотою Кабінету Міністрів України «За вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, високий професіоналізм» (рішення № 6787 від 20 листопада 2003 року) та Почесною грамотою Південного наукового центру НАН України та Ради ректорів вищих навчальних закладів Одеського регіону.
• 12 лютого 2004 року Сокол О. В нагороджений Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України «За досягнення в розвитку культури і мистецтва».
• У квітні-травні 2004 року очолив делегацію Одеської музичної академії, яка виїжджала до Вищої музичної школи м. Фрайбурга для вирішення питань співробітництва. Виступав на зустрічі делегації ОДМА з Сенатом Вищої музичної школи. Прочитав доповіді «Теорія музичної артикуляції» для професорів і студентів Фрайбургської Вищої музичної школи і Брюссельської консерваторії.
• 1 березня 2004 року Соколу О. В. присвоєно Почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України» (Наказ Президента України № 260/2004).
• В 2004 році колектив ОДМА і Сокол О. В нагороджені Срібною медаллю Академії мистецтв України. Постановою Президії Академії наук Вищої школи України від 20 листопада 2004 року, протокол № 8, присуджено Диплом лауреата нагороди Ярослава Мудрого «За значний здобуток у галузі науки і техніки». 
• 17 листопада 2005 року – переобраний колективом ОДМА на посаду ректора та затверджений ректором 19 листопада 2005.
• 2006 року – Сокол О. В. – Генеральний директор Третього Міжнародного конкурсу піаністів пам’яті Еміля Гілельса. 4 листопада 2006 року Сокол О. В. нагороджений Почесною грамотою Одеської обласної ради “За організацію і проведення Третього Міжнародного конкурсу піаністів пам'яті Е. Гілельса, вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної культури і мистецтва”.
• 2009 року в Одеській державній музичній академії проведено XІV Одеський обласний конкурс юних композиторів «Art of Composition». У проведенні цих конкурсів (раз в два роки) ініціатором, членом, головою журі є О. В. Сокол.
• Розширені міжнародні зв’язки ОДМА. Підписано багато нових угод про співробітництво Одеської музичної академії з мм. Тяньцзінь, Чанчунь, Гуанчжоу, Брюссель, договори з мм. Гданськ, Варшава, Кельн, Москва, Новосибірськ. Цей список щорічно продовжується. Швейцарська меценатка Тетяна Шиндлер (м. Цюріх), на честь підтримки Міжнародних конкурсів піанісів пам’яті Еміля Гілельса подарувала ОДМА новий елітний рояль міжнародного класу «Стенвей». 
• 2007 року Сокол О. В. – Голова оргкомітету Другого Всеукраїнського академічного огляду-конкурсу молодих піаністів пам'яті професора Олександра Бугаєвського. Конкурс було проведено 29 березня – 1 квітня 2007 року в місті Херсон на базі Херсонського музичного училища.
• Наприкінці 2007 року опублікована монографія Сокола О. В. «Исполнительские ремарки, образ мира и музыкальный стиль» (Одеса: Моряк, 2007. – 276 с.).
• 2007 року за результатами рейтингу ЮНЕСКО і Міністерства освіти та науки України, проведеного серед ВНЗ III-IV рівня акредитації, Одеській державній музичній академії імені А. В. Нежданової присуджено ПЕРШЕ МІСЦЕ у рейтингу українських ВНЗ культури, мистецтва, живопису, скульптури і дизайну. Також у 2007 році колектив ОДМА нагороджений Президією Академії мистецтв України Срібною медаллю «за творчі досягнення». 
• 18 січня 2008 року Одеська музична академія імені А. В. Нежданової нагороджена ДИПЛОМОМ ПЕРЕМОЖЦЯ В НОМІНАЦІЇ «ЛІДЕР У СФЕРІ ОСВІТИ» щорічного рейтингу популярності «Народне визнання-2007» людей й подій Одеси і Пам’ятним вимпелом переможця.
• 30 вересня 2008 року Сокол О.В. – організатор і керівник конференції та концерту скрипалів в ОДМА, присвяченого сторіччю з дня народження геніального музиканта, одесита Давида Ойстраха.
• 30-31 жовтня 2008 року були проведені в Одеській державній філармонії концерти з серії «Музичні династії Одеси», в яких прийняли участь професор, лауреат Міжнародних конкурсів, одесит Євген Могилевський (голова трьох Міжнародних конкурсів піаністів пам’яті Еміля Гілельса) та його сини – Олександр Могилевський та Максим Могилевський (Брюссельська королівська консерваторія, Бельгія). Така ж акція «Музичні династії Одеси» була проведена у 2005 році.
• З 2008 року Сокол О. В. – член Одеської обласної Науково-технічної ради;
• З 2014 року Сокол О.В. – член Координаційної ради з питань мистецької освіти і науки при Національної академії мистецтв України (Лист від 30.05.2014 НАМУ).
• За запрошенням Міністерства культури України Сокол О.В. – учасник засідання робочої групи (ректорів вищих навчальних музичних закладів мистецтва) з питань музичної освіти в умовах реформування під керівництвом заступника Міністра культури України Карандєєва Р.В. у Національній академії мистецтв України імені П.І.Чайковського (30 вересня 2015 року). 
• Сокол О.В. – Генеральний директор VI Міжнародного конкурсу піаністів пам’яті Еміля Гілельса (проведення: 20-29 жовтня 2015 року). 
• Сокол О.В. – Генеральний директор І Всеукраїнського конкурсу виконавців на мідних духових інструментах пам’яті професора Л.Я.Могилевського (23-26 березня 2016 р. – ОНМА. Вступне слово О.В,Сокола). 
• Сокол О.В. – Генеральний директор ІІ Всеукраїнського конкурсу камерних ансамблів імені В.П.Повзуна (19-22 березня 2016 р. – Одеса. Україна, ОНМА імені А.В.Нежданової. Вступне слово О.Сокола). 
• Сокол О.В. – Голова оргкомітету Всеукраїнської науково-творчої конференції «Одеська хорова школа: традиції та новації», присвячена 140-річчю з дня народження К.К.Пігрова та 80-річчю кафедри хорового диригування ОНМА імені А.В.Нежданової (Одеса, 4 листопада 2016 року. Вступне слово і доповідь Сокола О.В.).
• Сокол О.В. – Генеральний директор І Всеукраїнського конкурсу юніорів вокально-хорового мистецтва «Перлини моєї країни» пам’яті Анатолія Авдієвського (Одеса, ОНМА імені А.В.Нежданової, 17-20 листопада 2016 року. Вступне слово Сокола О.В.). 
• 31 травня 2017 року ОНМА імені А.В.Нежданової за пропозицією НАМ України була проведена фестивальна творча акція – гала-концерт «Мистецтво молодих – 2017». В ній прийняли участь студенти, аспіранти Національних музичних академій Києва, Львова, Одеси. Харкова.
• 26-29 жовтня 2017 року ОНМА імені А.В.Нежданової проведено Всеукраїнський конкурс вокалістів «Співуча Україна» пам’яті Ольги Благовидової.

Протягом 2008 – 2017 рр.:

• В 2009 році рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України в Одеській музичній академії відкрито докторантуру зі спеціальності 17.00.03 «Музичне мистецтво». Перші два прийнятих докторанти Єргієв І. Д. і Семенов Ю. Є. (науковий консультант Сокол О. В.). З 2009 року по 2011 рік Сокол О. В. призначений членом Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України, з 2011 року – членом Експертної ради з питань культури, мистецтва і туризму Державної акредитаційної комісії України, з 2014 року – членом Координаційної ради з питань мистецької освіти і науки при Національної академії мистецтв України.
• 2009 року за результатами оцінки громадської акції «Флагмани освіти і науки України» ОДМА нагороджена ДИПЛОМОМ «За вагомий внесок у розвиток іміджу освіти і науки України». 
• У листопаді 2009 року Сокол О. В. – Генеральний директор Четвертого Міжнародного конкурсу піаністів пам’яті Еміля Гілельса. Рішенням Міжнародної комісії конкурс був прийнятий до Асоціації всесвітніх конкурсів піаністів і каталогів. 25 грудня 2009 року колектив ОДМА нагороджений Дипломом переможця в номінації «Музична подія року» рейтингу популярності «Народне визнання – 2009» – за проведення Четвертого Міжнародного конкурсу піаністів пам’яті Еміля Гілельса. Генеральний директор конкурсу – ректор ОДМА ім. А. В. Нежданової Олександр Сокол”.
• Наказом Президента України № 977/2009 від 30 листопада 2009 р. Сокол О. В. нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. 
• У квітні 2010 року Сокол О. В. переобраний Головою Одеської організації Національної Спілки композиторів України.
• В 2010 році, 8-16 жовтня, за підтримкою Міністерства культури і туризму України, Одеською державною музичною академією проведений І Міжнародний конкурс вокалістів пам’яті Антоніни Нежданової, ім’я якої присвоєно Радою Міністрів СРСР Одеській державній консерваторії в 1950 році. Генеральний директор конкурсу – ректор ОДМА імені А. В. Нежданової О. В. Сокол. Перший Міжнародний конкурс вокалістів пам’яті Антоніни Нежданової визнаний кращою музичною подією року у рейтингу популярності людей та подій Півдня України.
• Наказом Міністерства культури і мистецтв України від 17.12.2010 року за результатами виборів ректора колективом ОДМА Сокол О. В. призначений ректором Одеської державної музичної академії імені А.В.Нежданової.
• У Концертних сезонах Одеської обласної філармонії участь в абонементних концертах «Вокальна музика» студентів і викладачів кафедри сольного співу – солістів Одеського національного академічного театру опери та балеті та Одеського академічного театру музичної комедії імені М. Водяного.
• У Концертних сезонах Одеської обласної філармонії участь в абонементних концертах «Зірки, запалені генієм…» лауреатів і дипломантів Міжнародних конкурсів піаністів пам’яті Еміля Гілельса.
• З 6 по 7 березня 2014 року ОНМА імені А. В. Нежданової та кафедрою сольного співу був проведений Конкурс, присвячений 200-річчю з дня народження Т.Г. Шевченка.
• 23-25 березня 2014 року ОНМА імені А. В. Нежданової та кафедрою камерних ансамблів проведено І Всеукраїнський конкурс камерних ансамблів імені В. П. Повзуна (Генеральний директор – ректор ОНМА імені А. В. Нежданової, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, доктор мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України, зав. кафедрою теорії музики та композиції Сокол О. В.).
• 27-30 березня 2014 року ОНМА імені А. В. Нежданової та кафедрою оркестрових духових та ударних інструментів проведено І Всеукраїнський конкурс молодих виконавців на дерев’яних духових інструментах на честь професора К. Е. Мюльберга (Генеральний директор – ректор ОНМА імені А. В. Нежданової, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, доктор мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України, зав. кафедрою теорії музики та композиції Сокол О. В.).
• Трудовий колектив ОНМА імені А. В. Нежданової нагороджений Почесною грамотою від Кабінету Міністрів України «За вагомий внесок у розвиток національного музичного мистецтва та високу професійну майстерність» (Почесна грамота від 29 травня 2013 року № 24259).
• У вересні 2014 року колективу ОНМА імені А. В. Нежданової та ректору Соколу О. В. присвоєно медіа групою «Глас» звання «Надбання Одеси».
• У жовтні 2014 року нагороджений Національною Всеукраїнською Музичною Спілкою (голова – Герой України Авдієвський А.Т). Медаллю імені Костянтина Пігрова «Чистота інтонації – основа хорового мистецтва». − За сприяння розвитку хорової творчості в Одесі і в Україні.
• У грудні 2015 року переобраний конференцією трудового колективу ОНМА імені А.В.Нежданової на посаду ректора. Наказ Міністерства культури України «Про призначення Сокола О.В. на посаду ректора ОНМА імені А.В.Нежданової за контрактом як такого, що пройшов за конкурсом». Контракт від 24.12.2015 року №640. 
• Сокол О.В. – Голова організаційного комітету, проведених у 2014, 2015 і 2016 роках конференцій в ОНМА: 
  - Міжнародна науково-творча конференція «Трансформація музичної освіти і культура: традиції та сучасність». ОНМА, квітень 2015 року, 25-26 квітня 2016 року. Голова оргкомітету, вступне слово – Сокол О.В.
  - Всеукраїнська молодіжна науково-творча конференція «Дні науки» (ОНМА, квітень, 2015 року, 23-23 6ерезня квітня 2014 року; 20-22 квітня 2016 року). 
• У 2016 році докторанти ОНМА захистили 2 докторські дисертації, виконані під керівництвом Сокола О.В. - Ергіев І.Д. та Андросова Д.В.; студенти захистили 3 магістерські роботи. 
• 27 січня 2017 року переобраний Вченою радою ОНМА імені А.В.Нежданової (протокол №6) на посаду професора кафедри теорії музики і композиції.
• 2017 року під керівництвом Сокола О.В. захистила кандидатську дисертацію аспірантка Годіна І.В.

Редакторська діяльність:

Сокол О. В. є  ініціатором створення і головним редактором історичної збірки матеріалів «Одеській державній музичній академії ім. А. В. Нежданової – 90» та «Одеській національній музичній академії імені А. В. Нежданової – 100», головним редактором щорічного фахового наукового «ваківського» вісника Одеської музичної академії «Музичне мистецтво і культура» (з 2000 року). Організував перший випуск та є членом редколегії газети Одеської музичної академії «Музичний вісник» (з 2003 року). Сокол О. В. – головний редактор і автор 2-х статей збірника «Николай Огренич – человек, певец, ректор»: Статьи, воспоминания, материалы» (Одеса: Астропринт, 2009). Також О. В. Сокол є автором проектів науково-творчих конференцій.

Творча діяльність:

Олександр Вікторович Сокол створив композиторські твори, а саме: мюзикли і музику до драматичних постанов (у співдружності з композитором І. Голубєвим): дитячу оперету «Вероніка», мюзікл «Чудя, Пугач и Шатало»; музику до театральних вистав – «Цезар і Клеопатра» (за п’єсою Б. Шоу), «Синее небо, а в нем облака» (В. Арро), «Принцесса на горошине» (за казкою А. Андерсена), «Иван да Марья». Вистави пройшли в Одеському російському драматичному театрі імені А. Іванова, Одеському театрі музичної комедії, Одеському українському музично-драматичному театрі імені В. Василька.

Сокол О. В. створив також хорові твори, пісні, п’єси для оркестру народних інструментів, вокально-інструментальних ансамблів, ансамблю бандуристок. Створив гімн Одеської консерваторії, гімни декількох ВНЗ Одеси.

Двічі – лауреат Республіканських пісенних конкурсів композиторів (1994, 1995).

О. В. Сокол постійно приймає участь в концертах, урочистих зборах, теле- та радіопередачах, тощо.

Організаторська діяльність:

Олександр Вікторович Сокол активну участь приймає в організації та проведенні творчих заходів тощо. Прикладом останніх років може служити наступне:

• Організація, підготовка і проведення разом з виконавчим директором Міжнародного конкурсу піаністів пам’яті Еміля Гілельса Т. В. Алейніковою в Одеській державній філармонії концертів серії «Музичні династії Одеси» за участю професорів, лауреатів Міжнародних конкурсів – одесита Євгена Могилевського (голови трьох Міжнародних конкурсів піаністів пам’яті Еміля Гілельса) та його синів: Олександра та Максима Могилевських (Брюссельська королівська консерваторія, Бельгія) (30-31 жовтня 2008 р.). 
• Організація 10-ти концертів лауреатів Міжнародних конкурсів та художніх колективів ОДМА, присвячених 95-річчю з дня її заснування та вступне слово перед концертами (Велика зала ОДМА, 17-25 листопада; Зала Одеської державної філармонії, 26 листопада 2008 р.).
• Організація і підготовка проведення конкурсу народних інструментальних ансамблів і вокалістів ОДМА імені А. В. Нежданової, присвячений Дню Перемоги (18 квітня 2011 року; Голова журі конкурсу).
• Організація і підготовка проведення в Одеському Національному академічному театрі опери та балету «Балу лауреатів» Міжнародних конкурсів піаністів пам’яті Еміля Гілельса і Міжнародного конкурсу вокалістів пам’яті Антоніни Нежданової, присвячений Одеським меценатам (3 квітня 2011 року). (Разом з виконавчим директором Міжнародного конкурсу піаністів пам’яті Еміля Гілельса Т. В. Алейніковою).
• Участь в якості Голови жюрі в 15-му та 16-му Одеських обласних конкурсах юних композиторів «Art of Composition» (квітень, 2011 року, 28 квітня 2013 року Великий зал ОНМА).
• Організація концертів лауреатів Міжнародних конкурсів та художніх колективів ОНМА, присвячених 100-річчю з дня її заснування та вступне слово перед концертами (Великий зал ОНМА, 1 вересня 2013 р.; Зал Одеського Національного академічного театру опери та балету, 27 вересня 2013 р.).

Публікації про Сокола О. В.:

Про діяльність Олександра Вікторовича Сокола написано статті, опубліковані інтерв’ю, наприклад:

1. За підсумками тестування вступників: Інтерв’ю // Комсомольська правда. – 2009. – № 120/23. – 05 вересня.
2. Литвин Юлия. Александр Сокол: «Услышать, как звучит Одесса – великое счастье» / Юлия Литвин // Пассаж. – Квітень, 2010. – С. 22-27.
3. Одесская школа оперного искусства признана одной из лучших. Интервью Марты Барановой с ректором ОГМА А. Соколом // «Музыкальный вестник»  Одесской государственной музыкальной академии имени А. В. Неждановой. – Одеса : Одеський друкарський двір, 2011. – № 19-20. – С. 6-8.
4. Качество высшего образования: как попасть в ногу со временем? // Комсомольская правда. – 2010. – № 280/5010. – 19 декабря.
5. Александр Сокол. Мы готовы принять на учебу всех желающих. Интервью с Ириной Каминской // Комсомольская правда. – 2011. – 10-16 июня. – С. 25.
6.  Александр Сокол: Живу так, чтобы жена и дочь гордились мною. Интервью с Натальей Кичук / Теленеделя. – 2011. – № 46. – 14 - 20 ноября. – С. 26.
7.  Наталья Турецкая. Grand Fest длиною в ноябрь / Комсомольская правда. – 2011. – 05 ноября. – С. 16.
8. Анфимов П. Ректор Одесской национальной музыкальной академии Александр Сокол: «Наши боги – это Моцарт, Бетховен, Бах…» // Комсомольская правда в Украине. – 2012. – 04 сентября. – № 193(4187/25582). – С. 14.
9. Фролова О. Признание труда и творчества коллектива учебного заведения //
10. Левчук В. Консерватория им. А. Неждановой теперь – национальная! // Вечерняя Одесса. – 2012. – 29 мая. – № 77 (9603).
11. Кичук Н. Как Музыкальная стала Национальной // Комсомольская правда в Украине. – 2012. – 29 мая. – С. 11 та інші

Наукові праці. Видання. Публікації:

Як музикознавець, за роки творчої роботи Олександр Вікторович Сокол створив понад 170 музикознавчих робіт. Найважливішими з них є:

• Типологія простої, складної та синтетичної фактури в творах І. Стравинского: Дисс... канд. мист.. – Одеса, 1977. – 7 др. арк.
• Інтонаційні вправи та імпровізація на заняттях по сольфеджіо: Методичні рекомендації з курсу «Сольфеджіо» для ДМШ, музучилищ і консерваторій. – Одеса, 1980. – 7.75 др. арк.
• Структура музикознания. Учебное пособие по курсу «Введение в музыкознание» / Всесоюзный методический кабинет по учебным заведениям  искусства и культуры. – Москва, 1991. – 3 п.л.
• Експрессивно-стилистические ремарки и музыкальный стиль  / Республ. методкабинет учебных заведений искусства и культуры України. – Київ, 1992. – 5,25 п. л.
• Музыкальная культура как предмет музыковедения // Одесский музыковед' 93. – Одесса: Моряк, 1993. – С. 91-99.
• Теория музыкальной артикуляции: монография / Рец. докт. мистецтв. Котляревський І. А.; Ред. канд. мистецтв. Ю. Семенов. – Одесса: ОКФА, 1996. – 204 с.
• Стилистика музыкальной речи и терминологические ремарки / Дисс... доктора искусствоведения. – Одесса, 1996. – 18,2 др.арк. – 384 с.
• Интонационно-художественный образ мира // Культурологические проблемы музыкальной украинистики. – В. 3: Вопросы музыкальной семантики. – Одесса, 1998. – С. 8-16.
• Проблеми становлення наукової еліти в галузі мистецтвознавства // Мистецтвознавство України: Збірник наукових праць / Академія мистецтв України. Випуск перший. – Київ: Спалах, 2000. – С. 305-311.
• Исполнительские ремарки, образ мира и музыкальный стиль: монографія. – Одеса: Моряк, 2007. – 276 с.
• Програма курсу «Логіка і основи наукових досліджень» для магістеріуму / ОДМА. – 2007.  Рукопис. – 11 с.
• Сокол А. Победы и перспективы: В Одессе состоялся Первый международный конкурс вокалистов памяти А. В. Неждановой / Музыкальный вестник: Газета Одесской государственной музыкальной академии им. А. В. Неждановой. –2011. – № 19-20. – С. 2-5.

Монографії, статті (за останні роки):

1. Сокол А. В. Исполнительские ремарки, образ мира и музыкальный стиль. Монография / А. В. Сокол. – Одеса : Моряк, 2007. – 275 с.
2. Сокол О. В. Музичні ремарки, світообраз і музичний стиль. Рукопис / О. В. Сокол. – Одеса, 2011.
3. Сокол О. В. Одеській державній музичній академії імені А. В. Нежданової – 95! / О. В. Сокол // Музыкальный вестник : Газета Одесской государственной музыкальной академии имени А. В. Неждановой. – Одеса : Одеський друкарський двір, 2008. – № 13-14. – С. 2-3.
4. Сокол О. В. Сподіваємось, що наші пропозиції будуть враховані / О. В. Сокол // Музыкальный вестник : Газета Одесской государственной музыкальной академии имени А. В. Неждановой. – Одеса : Одеський друкарський двір, 2009. – № 15-16. – С. 2-3.
5. Сокол А. Победы и перспективы: В Одессе состоялся Первый международный конкурс вокалистов памяти А. В. Неждановой / А. Сокол // Музыкальный вестник : Газета Одесской государственной музыкальной академии имени А. В. Неждановой. – Одеса : Одеський друкарський двір, 2011. – №19-20. – С. 2-5.
6. Александр Сокол. Ольга Оганезова. «Памяти великой певицы»: про Перший Міжнародний конкурс вокалістів пам’яті А. В. Нежданової / Александр Сокол. Ольга Оганезова //  Журнал «Фаворит». – 2010, № 04 (42). – Квітень. – С. 60-61.
7. «Одеська державна музична академія». Проспект ОДМА імені А. В. Нежданової [вступ. стаття Сокола О. В.]. –Астропринт, 2008. – С. 3-5.
8. Сокол А. Выдающийся певец, ректор Одесской консерватории Николай Огренич / А. Сокол // Николай Оргренич – человек, певец, ректор: статьи, воспоминания, материалы [ред. кол. : А. В. Сокол (гл. ред.), А. И. Самойленко, Г. А. Поливанова и др.]. – Одесса: Астропринт, 2009. – С. 9-10.
9. Сокол А. Николай Огренич – руководитель и человек (штрихи к портрету) / А. Сокол // Николай Оргренич – человек, певец, ректор: статьи, воспоминания, материалы [ред. кол. : А. В. Сокол (гл. ред.), А. И. Самойленко, Г. А. Поливанова и др.]. – Одесса: Астропринт, 2009. – С. 61-63.
10. Сокол А. Одесская школа оперного искусства признана одной из лучших:В Одессе состоялся Первый международный конкурс вокалистов памяти Антонины Неждановой / А. Сокол // Фаворит. – 2010. – №10 (48). – С. 30-32.
11. Сокол О. В. Виконавські ремарки: образ світу і музичний стиль / О. В. Сокол. – Одеса: Астропринт, 2013. – 276 с.

Доповіді:

За останні роки О. В. Сокол виступив в пресі та засобах масової інформації, а саме:

• «За життя». Про ОДМА і 4-й Міжнародний конкурс пам’яті Еміля Гілельса: Інтерв’ю з Соломоном Соловйовим (Телеканал JTV. – 2009. – 22 квітня).
• «Зовнішнє тестування: надії і сумління». Круглий стіл з ректорами ОНПУ В. Малаховим та ОНУХТ Б. Єгоровим (Телеканал «Здоровье». – 2009. – 31 травня).
• «Про Одеський оперний»: Виступ разом з директором Одеського Національного театру опери та балету Проскурнею С. В. (Телеканал «Академія». – 2009. – 02 червня).
• Про ОДМА і 4-й Міжнародний конкурс піаністів пам’яті Е. Гілельса (телепередача «Блондинка». – 2009. – 02 липня).
• «Про 4-й Міжнародний конкурс піаністів пам’яті Еміля Гілельса». Передача з Мариною Жуковською (Телеканал «Одеса». – 2009. – 01 грудня).
• Про конкурс пам’яті Е. Гілельса (Телеканал «ОК». – 2009. – 19 грудня).
• ОДМА. Досягнення, плани та перспективи. Інтерв’ю Сокола О. В. для Національного українського радіо (Вересень, 2011).
• У 2014 році виступив зі вступним словом і доповіддю на тему «Екзистенціальний образ світу в сучасній культурі».

Кандидати наук

1. Бородавкин С.А. Принципы оркестрового мышления И. С. Баха.– 1998.
2. Серенко С.А. Художественная концепция «Искусства фуги» И. С. Баха. – 2004.
3. Суббота О.В. Музична моторність як категорія музикознавства. – 2005.
4. Бондар Е.М. Надекспресивне інтонування в контексті сучасної хорової творчості. – 2005.
5. Гомельская Ю.А. Композиторское образование в Великобритании как феномен  европейской музыкальной культуры.  – 2006.
6. Муляр П.М. Стиль произведения и исполнительская интерпретация (в аспекте взаимодействия классического и аклассического в фортепианном искусстве. – 2009.
7. Максименко М.А. Феномен перформансу в творчості сучасних українських композиторів.  – 2009.
8. Шустов С.Л. Электронная музика в системе студийных жанров.  – 2012.
9. Година І.В. Типологія сонорного інтонування в стильовій поетиці сучасних українських композиторів. – 2017.

Доктори мистецтвознавства

1. Андросова Д.В. Символизм и поликлавирность в фортепианном исполнительстве ХХ в. – 2016.
2. Єргієв І.Д. Артистичний універсум музиканта-інструменталіста кінця ХХ – початку ХХІ століття. – 2016.

Дипломні роботи музикознавців

1. Марамишкіна Г.С. Особливості стилю радянської хорової музики. – 1978. Доктор педагогічних наук, академік.
2. Брез Д.А. Формалізація як метод наукового пізнання та її використання у музикознавчому аналізі. – 1978.
3. Ле Ші Ань (Вьетнам). Особливості стилю в’єтнамських народних пісень. – 1979. Кандидат мистецтвознавства.
4. Нехамкіна Т.М. Гетерофонний принцип фактуротворення і його загальна типологія. – 1979.
5. Резніченко С.А. До питання про реконструкцію теорїї музичного мислення у концепцї Б.Яворського. – 1980.
6. Капустін В.Н. Особливості композиційної структури інвенцій і симфоній Й.С.Баха. – 1980.
7. Ключеров С. Особливості фактури і гармонії джазових композицій О.Пітерсона. – 1981.
8. Горгоц І. Аналогія принципів художнього формотворення у мистецтві. – 1981.
9. Ніконов В.В. Жанрова система музичного твору як засіб концептуального відображення дійсності. – 1982.
10. Перекрестов В.І. Основні принципи вищої музичної освіти в СРСР. – 1983.
11. Павлов С. Художній синтез музичних стилей у "Всенощном бдении" С.Рахманінова. – 1983.
12. Яворик О.В. Музична комунікація: система і жанрові різновиди. – 1985.
13. Боровська Д.С. До питання про типологію музичної гучності. – 1986.
14. Гаевая І.А. Зміст і структура музично-художніх запитів студентів консерваторії. – 1980.
15. Шушпанов К.П. Досвід побудови теорії звукових систем. – 1986.
16. Гампарцум В.В. Розвиток ритміко-рухових навичок у процесі навчання музиці. – 1987.
17. Бандура О.І. Образно-психологічний контекст гармонії Скрябіна. -- 1987. Кандидат мистецтвознавства.
18. Гусельникова С.В. До питання про музичну фантазію. -1988.
19. Емцев П.І. Жанрові та стилістичні риси рок-музики. – 1988.
20. Левітін Л.І. Тембро-фонічне варіюванння у "Кармен-сюїті" Бізе-Щедріна. – 1988.
21. Якименко В.І. До питання про сонорне іннтонування. – 1989.
22. Амосова Н.В. Дослід методики розвитку музичної пам’яті. – 1989.
23. Ульянова Л. Про развиток музично-художньої творчості в ДМШ. – 1990.
24. Годакова К. Образно-стилістичні характеристики “12-ти Етюдів для фортепіано” К.Дебюссі. – 1990.
25. Бухнієва О. Дослід використання творчих форм роботи  при вивченні гармонії. – 1991.
26. Бічева Е. Методика вокальних розспівів на заняттях сольфеджіо. – 1992.
27. Чекуніна А. Практичне засвоєнння элементів теорії музики на заняттях сольфеджіо у молодших класах. – 1993.
28. Мельніченко А. Досвід заcвоєння методики музичного виховання. – 1995.
29. Бондарчук О. Жанрово-стильові элементи у викладанні імпровізації у ДМШ. – 1996.
30. Мартинюк Л. Ладове виховання на заняттях сольфеджіо в ДМШ. – 1983.
31. Пасічник Л. Шляхи і методи інтенсифікації процесу інтонувания на заняттях сольфеджіо у ДМШ. – 1994.
32. Ганчук С. Про внутрішню структуру інтонування. – 1987.
33. Шехтман В.Х. Особливості джазової вокальної артикуляції і її стилістична інтерпретація. – 1998.
34. Шерміна О.В. Образно-психологічні характеристики музичної фактури. – 1996.
35. Столярова-Брага Н.В. Культурологічне дослідження інтересів учнів музучилищ. – 1998.
36. Карпухіна О.В. Інтонаційна і композиційна структура танцю”. – 1995.
37. Непомняща С. Викладання сольфеджіо з синтезатором у дитячій музичній школі. – 1999.
38. Ромашова О.О. Структура и содержание поэмы “Слово о полку Игореве” и оперы А.П.Бородина “Князь Игорь”. – 2001. 
39. Чумаченко Е.Н. Бриллиантный стиль в музыке. Консультант Субота О.В. – 2002.
40. Войтенко В.М. Музична культура Уманщини. – Дипломна робота, 2003.
41. Масяк Н.Г. Деякі особливості драматургії і основні принципи фармотворення у опері Д.Шостаковича “К.Ізмайлова”. – 1977.
42. Шустов С.Л. Принципи формотворення в електронній музиці. – 2005. Кандидат мистецтвознавства.
43. Голощапова А. Єкспрессивно-речевой стиль «Этюдов для фортепиано» Ф.Шопена. – 2008.
44. Паламарчук Э. Эволюция экспрессивно-речевой стилистики в музыкальном искусстве (в связи с эволюцией динамической экспрессии). – 2008.

Магистерскі роботи 1999-2015 рр.

1999

1. Шарохина У.А.Образно-драматургическая концепция и ее отражение в вокально-хоровой фактуре  «Свадебки» И. Стравинского.

2000

1. Андрица А.З.К вопросу о фразировке в фортепианном исполнительстве.
2. Бондар Є.М.Деякі особливості сучасної хорової фактури.
3. Чумаченко Е.В.К вопросу о бриллиантном стиле в фортепианной музыке.

2002

1. Нежинская О.Н.К вопросу о классификации научно-исследовательских и методических работ преподавателей кафедры теории музыки и композиции ОГК и дипломных работ их выпускников.

2003

1. Войтенко В.М.Історія музичної культури як соціокультурний феномен.
2. Ткачишина М.А.О специфике джазового вокала.

2004

1. Максименко М.О.Особливості графічного запису та образний стрій сучасноЇ ансамблевоЇ музики.
2. Самодид И.Графика и исполнение современной фортепианной музыки
3. Полевой О. Импровизация в музыке.

2007

1. Кардиако С.О. Исполнительская стилистика как основа интерпретации фортепианных циклов Н. К. Метнера.
2. Кравчук Н. Стильові особливості сучасної музики та проблеми їх втілення у бандурному виконавському мистецтві».

2008

1. Заяць Н.В. Исполнительская и тембровая партитура «Картинок с выставки» М. П. Мусоргского (сравнительный анализ экспрессивно-стилистических ремарок М. Мусоргского и М. Равеля).
2. Кравчук Н.П. Стильові особливості сучасної музики та проблеми їх втілення у бандурному виконавському мистецтві.

2009

1. Буюкли Н.П.Сонаты В.А. Моцарта для скрипки и фортепиано. Проблемы жанра и стиля.

2010

1. Сапсович О.А. Проблема фразировки в интерпретации клавирной музыки И.С. Баха (на примере фантазии и фуги a-moll BWV 904).
2. Мурза А.О. Жанр concerto grosso: историческая эволюция и типологические стилевые черты.
3. Сагдеев С.А. Штрихи и средства выразительности  в современных струнно-смычковых произведениях (на примере струнных квартетов Д. Крама и Ч. Камиллери).

2011

1. Козинець А.С. Способы и средства исполнительского произношения на домре: артикуляция и штрихи.
2. Руснак Ю.Н. «Экспрессивно-речевая стилистика сонаты для фортепиано ор. 26 С. Барбера ее исполнительская интерпретация».

2012

1. Гульцова Д.П. Интерпретация музыкального произведения и редакция, как выражение стилевой экспрессии (на примере первого фортепианного концерта П. И. Чайковского).
2. Мачинська М.В. К проблеме интерпретации Второго скрипичного концерта С. С. Прокофьева (на примере исполнения Д. Ойстраха).
3. Пужлакова І.О. Традиции музыкального романтизма и стилевые особенности фортепианного творчества Ф. Листа (на примере Второго концерта для фортепиано).
4. Сівцова Т.Є. Образные сферы квартетов Д. Д. Шостаковича.

2013

1. Турбинский А. Фортепианный концерт в контексте исполнительского творчества (на примере ф-ного концерта № 5 Л.Бетховена).
2. Малюта Л.В. Программность в сонатах С. В. Рахманинова. ее интонационное воплощение и исполнительская интерпретация. 

2014

1. Листовский А.В. Риторические приемы и их интонационно-образная предметность в музыке И. С. Баха.
2. Пигуляк Е.В. Стилевые особенности исполнительской интерпретации Концерта для скрипки с оркестром №1 ля минор ор.77 Д. Д. Шостаковича.
3. Шнырева А.А. Жанрово-стилевые особенности фантазий на оперные темы для скрипки (на мат. произведний Н. Паганини, А. Вьетана).

2015

1. Шахов Н.Н. Виртуозные формы интонирования на контрабасе.
2. Доценко Н.С. Проблемы исполнительской интерпретации фортепианной Сонаты B’dur Ф. Шуберта.
3. Мангушева А. Стиль и полистика в творчестве А. Шнитке.

Нагороди:

О. В. Сокол є володарем численних подяк і нагород (перелік за останні роки):

• ПОЧЕСНА ГРАМОТА Південного наукового центру Національної академії наук України і Міністерства освіти та науки України та Ради ректорів вищих навчальних закладів (з нагоди Дня науки України та за багаторічну наукову діяльність) (Одеса, 16 травня 2003 року).
• ПОЧЕСНА ГРАМОТА Кабінету Міністрів «За вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва» (20 листопада 2003 року).
• ГРАМОТА Управління з питань культури та мистецтв Одеської міської ради «За високопрофесійну плідну працю» (Одеса,2003).
• ПОДЯКА Начальника Управління культури Одеської обласної державної адміністрації «За практичну допомогу в організації та проведенні обласних конкурсів молодих композиторів» (Одеса, 2005).
• ПОЧЕСНЕ ЗВАННЯ «заслужений діяч мистецтв України». Посвідчення № 951. Наказ Президента України від 1 березня 2004 року № 260.
• ПОЧЕСНА ГРАМОТА Одеської обласної ради «За організацію і проведення ІІІ Міжнародного конкурсу піаністів пам’яті Еміля Гілельса» (Одеса, 2007).
• «ПОЧЕСНА ВІДЗНАКА» Одеської обласної ради (від 19 листопада 2008 року).
• «ПОДЯКА» Голови Одеського обкому профспілки працівників культури України «За самовіддану плідну працю» (26 листопада 2008 року).
• ДИПЛОМ лауреата конкурсу «Твої імена, Одесо!» і грошова премія Одеського міського голови Едуарда Гурвіца (січень, 2009 року).
• ОРДЕН «ЗА ЗАСЛУГИ» ІІІ ступеня (Наказ Президента України № 977/2009 від 30 листопада 2009 року).
• ДИПЛОМ щорічного рейтингу популярності людей та подій Одеси «Народне визнання». Ректор ОДМА імені А. В. Нежданової Олександр Сокол (Одеса, грудень 2009 року).
• Лауреат щорічного конкурсу «Люди справи» пам’яті Б. Ф. Дерев’янка (липень, 2013).
• ОРДЕН ‘ЗА ЗАСЛУГИ” ІІ ступеня (Наказ Президента України від 27 вересня 2013 року).

• МЕДАЛЬ ІМЕНІ КОСТЯНТИНА ПІГРОВА «ЧИСТОТА ІНТОНАЦІЇ – ОСНОВА ХОРОВОГО МИСТЕЦТВА». − За сприяння розвитку хорової творчості в Одесі і в Україні (Нагорода від Національної Всеукраїнської Музичної спілки (голова – Герой України Авдієвський А.Т., жовтень, 2014 року). 

•  

  ЗОЛОТА МЕДАЛЬ Національної академії мистецтв України «За значні творчі досягнення» (Президент НАМ України, академік А.В.Чебикін). (№12/37, 19 травня 2017 року).

• ЦІННИЙ ПОДАРУНОК – наручний годинник Одеської обласної ради. «За багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у навчання і виховання молодих професійних кадрів, високий професіоналізм, активну громадську позицію та з нагоди 80-річчя заснування Одеської організації Національної спілки композиторів України» (05 грудня 2017 року №773/2017-ОР. Голова Одеської обласної ради А.І.Урбанський). 

•  

  ПОЧЕСНА ГРАМОТА від Національної Спілки композиторів України «За визначний внесок у розвиток сучасної музичної культури України та з нагоди 80-річчя Одеської організації Національної спілки композиторів України». Голова НСКУ В.Щербаков (грудень, 2017 року).