Історія кафедри спеціального фортепіано
Кафедра спеціального фортепіано – одна з найстаріших базових кафедр консерваторії (зараз музичної академії). Історія фортепіанного виконавства в Одесі починається задовго до відкриття консерваторії.
Фортепіано було одним із найпопулярніших інструментів у побуті одеситів, а заняття музикою – невід’ємною частиною загального виховання. Концерти відомих музикантів, аматорське музикування, приватне викладання, а також навчання музиці в ліцеях і пансіонах – ось підґрунтя, на якому створювалися традиції музичного виконавства Одеси.
У 1876 році при Імператорському російському музичному товаристві (ІРМТ) були створені музичні класи, перетворені в 1897 році в музичне училище. З цього часу починається історія становлення професійної музичної освіти у південному регіоні.
До складу викладачів училища увійшли кращі музиканти Одеси. Директором музичного училища став вихованець Т. Лешетицького піаніст Д. Климов.
Активна концертна діяльність, успіхи учнів, великий інтерес до музичної освіти викликали необхідність підвищення статусу навчального закладу, який би більш відповідав його професійному рівню.
У 1913 році на базі музичного училища було відкрито консерваторію на чолі з композитором В. Малішевським. І виховання піаністів стає одним із основних напрямків її розвитку.
У фортепіанних класах навчалося більше половини загального складу студентів. Педагогами по класу фортепіано були: Г. Бібер, Б. Дронсейко-Миронович (випускниці Віденської консерваторії), Н. Чегодаєва, Г. Петров (Московська консерваторія), К. Левенштейн, М. Подрайська (Петербурзька консерваторія). Склад педагогів говорить про тісні зв’язки Одеси з провідними музичними навчальними закладами Росії та Європи. Їхнє творче спілкування створювало передумови для кристалізації самобутньої одеської піаністичної школи. Про цю плеяду педагогів залишилися відгуки в пресі: Б. Дронсейко-Миронович була піаністкою романтичного напрямку (її ученицею були М. Базилевич, Б. Рейнгбальд); Г. Бібер більше вдавався класичний репертуар. Серед її учнів – майбутній композитор М. Вілінський.
Збільшення чисельності учнів викликала необхідність розширення кафедри. У 1914 році на кафедру запросили працювати випускників Петербурзької консерваторії М. Старкову та М. Рибіцьку. Вони працювали в консерваторії більш ніж півстоліття і створили свої авторитетні школи виховання піаністів.
Випускники М. Рибіцької та М. Старкової згодом утворили основний склад нині існуючої фортепіанної кафедри.
Вже перші випуски консерваторії (1916 – 1919 рр.) показали високий рівень підготовки студентів. Кращих з них – Б. Рейнгбальд та С. Плещицер – запросили працювати на кафедрі.
Ця група викладачів створила на кафедрі творчу атмосферу тяжіння до вершин майстерності. Вони є фундаторами сучасної кафедри, засновниками традицій, які зберігаються, розвиваються та передаються подальшим поколінням на протязі вже 100 років.
Подрайська Марія Львівна (1887-1957) закінчила Петербурзьку консерваторію по класу Г. Єсипової. Видатна піаністка з блискучою технікою (особливо октавною), вона працювала в Одесі (у консерваторії та у школі імені П. С. Столярського) протягом понад 40 років. Серед її учнів – ведучий концертмейстер вокальної кафедри ОДК О. Лехтер, провідний викладач Одеського музичного училища Д. Пашковська, кандидат педагогічних наук Л. Годик.
Чегодаєва Надія Володимирівна (1883-1958) закінчила Московську консерваторію по класу видатного композитора та піаніста О. Скрябіна з великою срібною медаллю, виступала в Парижі, Берлині, Швейцарії; в Німеччині брала уроки у Ф. Бузоні. Працювала на кафедрі протягом 1913-1953 років. Серед її учнів – викладачі консерваторії М. Федосов, професор О. Іноземцев, у неї навчалися члени кафедри професор А. Зелинський, А. Сотова.
Старкова Марія Митрофанівна (1888-1970) закінчила Петербурзьку консерваторію у В. Дроздова, учня Г. Єсипової з дипломом «вільного художника». З 1914 по 1970 рік працювала на кафедрі Одеської консерваторії. З 1935 по 1938 рік та в повоєнні роки очолювала фортепіанну кафедру, а з 1944 по 1949 рік була проректором з науково-навчальної роботи. Серед її учнів – народний артист СРСР Я. Зак, заслужена артистка України Л. Гінзбург, професори Е. Коваленко, Ю. Некрасов, заслужений діяч мистецтв України, професор А. Кардашев, заслужений працівник культури України, приват-професор Н. Михайлова.
Рибіцька Марія Іпатівна (1872-1969) закінчила Петербурзьку консерваторію по класу Г. Єсипової зі званням «вільного художника». Працювала на кафедрі протягом 1914 – 1959 р. Виховала понад 80 учнів, серед яких народний артист СРСР, лауреат республіканського конкурсу К. Данькевич, лауреат республіканського конкурсу Н. Кіріченко, кандидат мистецтвознавства, професор І. Сухомлінов, професор інституту імені Гнесіних О. Александров, кандидат мистецтвознавства О. Коренюк, члени кафедри – Л. Залевська, А. Харченко, В. Кузікова, а також доценти В. Іваницька, дипломант Міжнародного конкурсу, концертмейстер ОНМА І. Баранова, Е. Уманський (Німеччина) та ін.
Плещицер Олександра (Сара) Марківна (1896-1966) закінчила консерваторію в 1916 році по класу М. Старкової з малою золотою медаллю; удосконалювалася в Московській консерваторії, брала уроки у М. Метнера. Активно виступала соло і в ансамблях. На кафедрі працювала протягом 1920-1966 років. Згодом була зав. фортепіанним відділом музично-педагогічного факультету. Виховала понад 60 піаністів, серед яких професор Празької академії музики В. Каменікова (Городокіна), М. Міропольська (США), доцент Ф. Лапідус, професор Ф. Верхолаз, Р. Еппель, кандидат мистецтвознавства, професор Н. Ісаханова, М. Мельнічук та ін.
Рейнгбальд Берта Михайлівна (1897-1944) вчилася у Чернецької-Гешелін. Закінчила консерваторію у 1919 році по класу професора Б. Дронсейко-Миронович. Працювала на кафедрі протягом 1921 – 1944 р. З 1938 – завідувала кафедрою, з 1939 по 1941 рік була головою виконавської секції одеського відділення Спілки композиторів. Серед її учнів – народний артист СРСР Е. Гілельс, лауреат міжнародного конкурсу Т. Гольдфарб, професори Б. Маранц, Л. Сосіна та ін.
У 30-ті роки відбувається яскравий зліт одеської піаністичної школи.
В Одесі почалася блискуча виконавська кар’єра С. Ріхтера. Хоч він не навчався в консерваторії, але загальна атмосфера в сім’ї (батько Т. Ріхтер був викладачем консерваторії), творче спілкування з широким кругом музикантів консерваторії та оперного театру дали могутній поштовх розвитку його таланту. В 1934 році відбувся його перший сольний концерт.
Одночасно у консерваторії навчається ціла плеяда талановитих музикантів, які стають лауреатами конкурсів: К. Данькевич, Е. Гілельс, Я. Зак, Т. Гольдфарб, Л. Гінзбург. Згодом вони стають гордістю національної музичної культури. Їх виконавське мистецтво стало підсумком роботи декількох поколінь одеських музикантів. За ці досягнення професори М. Старкова та Б. Рейнгбальд були нагороджені орденами Трудового Червоного Прапора.
Велика Вітчизняна війна перервала успішний розвиток музичної культури. У ці роки постало питання збереження надбань вітчизняної піаністичної школи. Педагоги, що залишилися в окупованій зоні, змогли створити навчальний заклад, в якому були об’єднані всі ступені музичної освіти. На фортепіанному відділі працювали викладачі: О. Баннікова, М. Базилевич, В. Василенко, Т. Достойнова, М. Костирко, Л. Личова, В. Марданова, З. Парлекокош, Л. Симонова та ін. Очолювала відділ професор М. Рибіцька, як найбільш авторитетний та досвідчений педагог. В цей час починає свою багаторічну педагогічну діяльність на посаді її асистента Л. Залевська. Викладачі продовжували виховання обдарованих дітей, вірячи в те, що пройдуть «лихі часи» і країні будуть потрібні молоді талановиті музиканти-професіонали.
Учні школи виховувалися на кращих зразках фортепіанної спадщини. В численних концертах звучала класична та вітчизняна музика: В. Моцарт, Л. Бетховен, Ф. Шопен, Е. Гріг, П. Чайковський, тощо.
У 1944 році після звільнення Одеси учні продовжують заняття у знов відкритій школі імені професора П. С. Столярського і консерваторії. З евакуації повертаються професори С. Плещицер, М. Подрайська, Б. Рейнгбальд, Н. Чегодаєва, продовжують працювати М. Рибіцька, Л. Залевська, М. Базилевич. Кафедру знову очолює М. Старкова.
Новим ректором консерваторії було призначено композитора і піаніста К. Данькевича, який прагнув з властивим йому розмахом та енергією відродити творче життя консерваторії. З цією метою він запрошує на роботу колишніх випускників, що закінчили Московську аспірантуру – Л. Гінзбург, С. Могилевську, Г. Лейзеровича.
В цей же час почали педагогічну роботу І. Сухомлінов, О. Маслак, Е. Коваленко, М. Федосов, Б. Чарковський, трохи пізніше Й. Радін. Це було нове покоління музикантів, які застосовували нові методики та прагнули оновити та розширити репертуар, включаючи в програми сучасні твори. Талановиті виконавці, вони виступають з сольними концертами та з оркестром (І. Сухомлінов, Г. Лейзерович, Й. Радін), пишуть цікаві наукові дослідження та дисертації (І. Сухомлінов, Е. Коваленко). Продовжуючи виконавські традиції, вони запроваджують сольні та класні концерти студентів. На факультеті починає роботу наукове студентське товариство під незмінним керівництвом Л. Гінзбург.
Разом з молодими колегами працювали з цілковитою віддачею викладачі старшого покоління, які передавали свій досвід насамперед через консультації та інститут асистентства. Зусилля колективу кафедри сприяли відродженню виконавської культури Одеси: лауреатами конкурсів стають Н. Кіріченко, О. Ступакова, Р. Мірвіс.
У ці роки було закладено нові засади у вихованні молодих музикантів, що позначило шляхи подальшого розвитку одеської піаністичної школи. Результати їхньої роботи проявилися у наступні десятиліття.
Залевська Леокадія Казимирівна(1914-2001) закінчила консерваторію в 1938 році по класу професора М Рибіцької і працювала на кафедрі упродовж 1944-1979 років. Багато років (1957-1970) очолювала фортепіанний відділ школи імені П. С. Столярського, завідувала педагогічною практикою студентів факультету. Вона вела активну концертну діяльність: виступала в ансамблях і фортепіанних дуетах. Серед її учнів – дипломанти республіканських конкурсів Н. Радченко, В. Бєляєва, Т. Календар’ян (Німеччина), Л. Банчик (Ізраїль), доцент консерваторії П. Добровольський та інші.
Могилевська Серафіма Леонідівна(1915) закінчила Одеську консерваторію у професора М. Старкової, потім аспірантуру Московської консерваторію по класу професора Г. Нейгауза. Активно виступала з концертами. На кафедрі працювала протягом 1945-1982 років. Серед учнів заслужені артисти України: О. Ботвінов, М. Легоцький, Ф. Любарський, лауреати міжнародного конкурсу В. Фрейдман, Н. Журавська, кандидат педагогических наук професор В. Дашковський, Л. Газарян та інші. В її класі закінчив школу імені П. С. Столярського лауреат міжнародного конкурсу, професор Брюсельської Королівської музичної академії Є. Могилевський.
Лейзерович Гедеон Ізраїлевич(1910-1977) закінчив Одеську консерваторію по класу професора М. Старкової, потім – аспірантуру Московської консерваторії у професора К. Ігумнова. Виступав з сольними програмами. На кафедрі почав працювати з 1945 року. Г. Лейзерович є автором значної наукової праці дисертаційного плану “Етюди Ф. Шопена”; читав курс “Історія фортепіанного мистецтва”. На жаль, залишився незавершеним довідник з фортепіанної літератури. Серед його учнів – доктор педагогічних наук, професор Е. Карпова, Л. Панченко, кандидат педагогічних наук Л. Циплакова (Польща), В. Портной (Німеччина) та інші.
Радін (Пірим) Йосип Львович (1912-1990) закінчив у Києві консерваторію та аспірантуру (керівник – професор К. Михайлов). Провадив активну концертну діяльність. Працював у Львівській, а згодом з 1953 року в Одеській консерваторії. Серед його учнів кандидат педагогічних наук, професор В. Дашковський, професор консерваторії міста Ганновера Ю. Кудлач, Є. Ульяновський та інші.
50 – 70-ті роки – це перехідний період у розвитку кафедри.
Піаністи відігравали значну роль у житті консерваторії. Кожне нове покоління висувало лідерів на керівні посади. Проректорами ОДК були М. Старкова, Є. Ваулін, А. Кардашев, Ю. Дикий, в теперішній час – Ю. Ракул.
З розширенням факультету підвищується роль деканів, які організовують роботу факультету та беруть участь в удосконаленні навчального процесу. В різні роки деканами були Г. Бучинський, О. Гончаров, В. Дашковський, А. Кардашев, О. Маслак, О. Іноземцев, А. Повзун; нині – П. Муляр.
З метою підвищення ефективності роботи кафедри кількаразово відбувався процес її розподілу, об’єднання та структурного реформування.
На базі кафедри спеціального фортепіано утворюються секції концертмейстерської майстерності та камерного виконавства, які в подальшому перетворилися у самостійні ланки. Їх керівниками стають Г. Бучинський, Б. Чарковський, С. Плещицер, Б. Ентіна. Згодом кафедра спеціального фортепіано стає кадровою базою для споріднених кафедр.
Саме в ці роки відбувається поступова зміна поколінь та формування нинішнього викладацького складу. Більшість нових педагогів – вихованці кафедри. Вони прагнуть вдосконалити свою майстерність в аспірантурах столичних консерваторій у видатних митців – Г. Нейгауза, П. Серебрякова, Т. Кравченко, М. Грінберг, К. Михайлова, В. Нільсена та ін. Спілкування з широким колом видатних музикантів збагачує та розширює горизонти творчого життя. Завжди відповідальними та плідними були контакти з консерваторіями Москви та Петербургу. На Державні іспити запрошувалися Я. Мільштейн, В. Горностаєва, Т. Кравченко, Д. Башкіров, Т. Гутман. З лекціями на важливі творчо-методичні теми виступали Г. Коган, Л. Гаккель, О. Александров.
Крім того, концерти видатних майстрів – Е. Гілельса, М. Грінберг, Г. Нейгауза, Т. Ніколаєвої, М. Юдіної, Я. Флієра, їхні зустрічі з колективом факультету, консультації та відкриті уроки у великому залі консерваторії були величезним стимулом для творчого росту студентів. На факультеті знов з’являються «зірки» – лауреати міжнародних конкурсів: Т. Андрієвська, О. Ботвінов, О. Бугаєвський, М. Легоцький, О. Макаров, Л. Марцевич, В. Соболевський, С. Терентьєв та ін., які ведуть активну виконавську діяльність і відзначені почесними званнями.
Впродовж кількох останніх десятиліть стабілізується система підготовки кадрів. Студенти отримують різнобічні знання з фаху. Багато років професор Г. Лейзерович вів курс «Історія фортепіанного мистецтва», який з 1970 року читає Е. Дагілайська. Курс методики викладання фортепіано в різний час вели Г. Бучинський, А. Кардашев, В. Кузікова. Ю. Ракул. В навчальний процес були введені дисципліни: педагогіка (А. Мазур) та психологія (А. Зелинський). Спеціально для студентів 1 курсу професор І. Сухомлінов розробив курс «Введення в спеціальність». Вдосконалюються методики викладання музично-теоретичних дисциплін.
Серйозно поставлена підготовка студентів до педагогічної роботи. Проблеми педагогічної практики стають темою декількох методичних розробок Ю. Ракула, Ю. Некрасова, В. Кузікової. У 50-ті роки при консерваторії була відкрита дитяча музична школа, де студенти під керівництвом консультантів одержують практичні навички роботи з учнями. Цю ланку роботи очолювали довгі роки Г. Захарія та А. Сапсович, нині – Н. Громченко. Розроблені репертуарні та екзаменаційні вимоги, введено державний іспит з цієї дисципліни. Школою педагогічної практики на факультеті керувала Л. Залевська, В. Кузікова, в нинішній час – Н. Михайлова.
На факультеті функціонує клас органа, який було встановлено у 1970 році. З того часу всі бажаючі студенти мають можливість факультативно навчатися грі на органі. Викладачами по класу органа були Т. Чаусова, К. Прочакова, В. Рубаха. Нині клас органа веде О. Єфремова. Також звучав в консерваторії клавесин у складі ансамблю старовинної музики (виконує А. Зелинський) та соло – в концертах М. Крижановського та Т. Шевченко.
Така різноманітність знань та художніх вражень сприяє всебічному гармонійному розвитку молодих музикантів. На факультеті з’являються сумісники, які закінчили консерваторію за декількома фахами. Згодом вони відіграють значну роль у музичному житті Одеси. Це – композитори О. Красотов, К. Цепколенко; зав. кафедрою історії музики, кандидат мистецтвознавства О. Коренюк; декан, заслужена артистка України О. Стаховська та ін. Але базову музичну освіту вони одержали на фортепіанному факультеті.
У 60-ті роки на факультеті відкрито заочний відділ, яким багато років керує в.о. професора Л. Гойхман. Направленість цієї ланки суто педагогічна і має на меті підвищення якості педагогічних кадрів довузівської музичної освіти. Але кращі випускники одержують кваліфікацію концертних виконавців, працюють солістами філармоній (Терещенко, Голік, Зеленська), захищають дисертації (Андріянова, Власенко).
Провідним для роботи кафедри є діяльність та творча індивідуальність її керівника. У післявоєнний період кафедру очолювали значні авторитетні музиканти. І кожен з них, спираючись на попередні досягнення, визначав пріоритетні напрямки роботи кафедри.
Велику роль у житті консерваторії зіграв запрошений на посаду завідуючого кафедрою професор ВаулінЄвген Володимирович (1902 – 1970). Музичну освіту здобув в музичному училищі м. Дніпропетровська (педагог Вільперт). Закінчив Загребську консерваторію зі званням «вільного художника». Навчався у Берліні у професора Л. Крейцера (учня Г. Єсипової). Був ректором та професором Загребської консерваторії та Музичної академії Будапешта. У 1959 році його запросили працювати до Одеської консерваторії, де він був проректором та очолював кафедру спеціального фортепіано. Є. Ваулін – автор статей та наукових досліджень, які видавалися на Україні та за кордоном. Серед його учнів – народна артистка України Л. Марцевич, заслужена артистка України Л. Іванова (Німеччина), дипломант регіонального конкурсу Е. Кукурадзе, П. Бутовський, Л. Лісинецька, А. Одинцова та інші. Під його керівництвом відбулась якісна зміна навчального процесу, пов’язана з орієнтацією на взаємодію вітчизняних та європейських традицій музичного виконавства. Висока культура та ерудиція Є. Вауліна сприяли підвищенню рівня педагогічної та виконавської майстерності.
Сухомлінов Ігор Іванович – кандидат мистецтвознавства, професор. Закінчив Одеську державну консерваторію по класу професора М. Рибіцької та композиторський факультет у професора С. Орфеєва; а також аспірантуру при Московській консерваторії (керівник професора Г. Нейгауз). Працює на кафедрі з 1949 року. Неодноразово керував кафедрою (1959, 1967-1977, 2005-2012 рр.) Протягом декількох років працював у Китаї, де одержав почесне звання професора Чанчунського інституту. Активно виступав з сольними, камерними концертами та з оркестром, а також у фортепіанному дуеті з дружиною Л. Сухомліновою. У 1980 році захистив дисертацію. Має наукові публікації, займається композиторською творчістю – він є автором цілого ряду музичних творів. Провадив численні майстер-класи в Україні та за кордоном. Виховав понад 100 спеціалістів. Серед учнів заслужені діячі мистецтв України О. Бугаєвський, В. Семенов, Г. Попова, Ю. Ракул; Заслужені артисти Т. Зайкова, Т. Книшова. Ю. Кузнецов; Лауреати міжнародних конкурсів О. Бугаєвський, І. Парада, К. Єргієва, Джо Юйбо; кандидат педагогічних наук Р. Гржибовська (Москва). Неодноразово запрошувався у журі міжнародних конкурсів та очолював ДЕК у консерваторіях України.
Його вимогливість та принциповість до якості виконання, розробка критерію оцінок, репертуарних та екзаменаційних вимог, розвинена система контролю, значно підвищили рівень професійної підготовки студентів, а наполегливість та незаперечний професійний авторитет розширили вплив кафедри на розвиток піаністичної культури в Одесі та в усьому південному регіоні.
Коваленко Евелина Діонісівна (1930-2008) – професор. Закінчила Одеську державну консерваторію по класу професора М. Старкової і аспірантуру при Ленінградській консерваторії у професора П. Серебрякова, стажувалась на ФПК при Московській консерваторії (керівник – професор Я. Мільштейн) На кафедрі почала працювати з 1952 року як асистентка професора М. Старкової, професора Є. Вауліна, потім самостійно. Керувала кафедрою з 1973 по 1981 рік. Вела активну концертну діяльність, а також майстер-класи на Міжнародному фестивалі сучасної музики, має наукові публікації. Серед учнів – лауреати Міжнародних та національних конкурсів І. Арапов (США), Я. Кудлик (Ізраїль), Нгуен Тхан Лінь (В’єтнам), Наумова-Райчева (Болгарія), професор Й. Дорфман (Ізраїль), заслужена артистка України С. Тимофєєва, члени кафедри – заслужений діяч мистецтв України, кандидат педагогічних наук, професор Т. Шевченко, в.о. доцента О. Єфремова. Очолюючи кафедру професор Е. Коваленко приділяла велику увагу підвищенню рівня професіоналізму і художніх критеріїв, активізації наукової роботи членів кафедри. У цей же період проводиться велика консультаційна робота в музичних училищах одеської зони і у школі імені П. С. Столярського.
Кардашев Анатолій Олександрович – заслужений діяч мистецтв України, професор. Закінчив Одеську державну консерваторію по класу професора М. Старкової. На кафедрі з 1960 року. Працював на посаді декана факультету та проректора, очолював кафедру (1978-1989, 2001-2006 рр.). Читав курс методики викладання гри на фортепіано. Виступав як соліст та як ансамбліст. З 1994 року постійно проводить майстер-класи у Польщі. Виховав понад 100 спеціалістів, які працюють у більш ніж 15 країнах світу. Серед них заслужені артисти України О. Ботвінов, М. Кичерська; кандидати наук П. Муляр, Л. Шевченко; лауреати міжнародних конкурсів О. Макаров, Т. Гасратов, В. Янченко та інші. А. Кардашев – член Попечительської ради Фонду культури України у програмі «Нові імена України». Неодноразово був членом журі міжнародних конкурсів, а також Головою ДЕК у музичних училищах України.
За сприянням професора А. Кардашева розширилися міжнародні зв’язки кафедри (Польща, Німеччина), зміцніли творчі контакти з Московською консерваторією.
Яскравою сторінкою в житті кафедри були роки під керівництвом заслуженої артистки України, професора Гінзбург Людмили Наумівни (1916-2001). Закінчила Одеську державну консерваторію по класу професора М. Старкової; була аспіранткою, а потім асистенткою професора Г. Нейгауза у Московській консерваторії. На кафедрі працювала з 1946 року; на посаді зав. кафедрою з 1989 року. Вела активну концертну діяльність у країнах СНД та за кордоном. Давала майстер-класи в Україні, Німеччині, Фінляндії. Вона – незмінний керівник наукового студентського товариства факультету. Серед учнів – народний артист України Л. Марцевич, заслужені артисти В. Соболевський та В. Саксонський, лауреат республіканського конкурсу С. Терентьєв, кандидат педагогічних наук К. Цепколенко, заслужений діяч мистецтв України доцент Т. Фоміна, А. Повзун (Іспанія) а також члени кафедри А. Сотова, Ю. Дикий, А. Зелинський, П. Чуклін та О. Гончаров.
Вольові якості, пристрасна закоханість у музику, артистична чарівність, створили їй незаперечний професійний авторитет, вплинули на активізацію виконавства на факультеті. Її творчій особистості присвячена монографія кандидата мистецтвознавства Н. Ломоносової.
Недовгі роки завідування О. Бугаєвського та Г. Попової відзначилися важливими подіями.
Бугаєвський Олександр Михайлович (1946-2001) – заслужений діяч мистецтв, лауреат республіканського конкурсу, професор. Закінчив Одеську державну консерваторію по класу професора І. Сухомлінова та аспірантуру при Київській консерваторії у професора Т. Кравченко. На кафедрі працював з 1976 року. Суміщав педагогічну діяльність з концертною – в Україні і за кордоном. Працював у Китаї, де його нагородили медаллю, як кращого іноземного фахівця. Про його педагогічний метод у Китаї видано ряд статей та методичних рекомендацій. Виховав понад 15 лауреатів міжнародних і національних конкурсів. Серед них – С. Тираспольський, С. Уриваєва, Є. Єгоров, К. Арнаутова, Ж. Калмакан, І. Парада, М. Радюшина та ін.
За участю та з особистоі ініціативи О. Бугаєвського на базі фортепіанного факультету був заснований Міжнародний конкурс пам’яті Е. Гілельса, який увійшов до Міжнародного каталогу фортепіанних конкурсів.
Попова Галина Всеволодівна – заслужений діяч мистецтв України,дипломант зонального конкурсу, в.о. професора. Закінчила ОДК по класу професора І. Сухомлінова та Ленінградську аспірантуру (керівник – професор П. Серебряков). Працювала у консерваторіях Алма-Ати та Фрунзе. На кафедрі з 1973 року. Виступала з сольними концертами в Україні та країнах СНД. Працювала в Китаї, де відзначена медаллю як кращий іноземний фахівець. Має диплом Міністерства вищої освіти Китаю. Нагороджена медаллю Міжнародної асоціації піаністів-педагогів. Учні працюють в Україні та за кордоном: доцент Е. Кірюхіна (Росія), кандидат педагогічних наук О. Реброва, лауреати міжнародних конкурсів Ван Евей, У Цунь, Лу Гелін, народний артист Казахстану Аубакирова та ін. Г. Попова сприяла розвитку широких творчих зв’язків з КНР, які дали новий творчий імпульс для педагогічної роботи кафедри.
Шевченко Тетяна Іванівна – заслужений діяч мистецтв України, канидат педагогічних наук, професор. Закінчила Одеську державну консерваторію по класу професора Коваленко та аспірантуру при Київській консерваторії (керівник – професор Л. Вайнтрауб). Проходила стажування у Московській консерваторії (керівник – Д. Башкіров). На кафедрі з 1975 року, на посаді завідуючого кафедрою протягом 2006 – 2012 рр. Активно виступає з сольними, камерними концертами в Україні та за кордоном (Польща, Китай). Має фондові записи. Співпрацювала з Одеським національним симфонічним оркестром, з яким гастролювала в США, Австрії, Німеччині, Греції. Читала курс педагогіки та методики викладання гри на фортепіано. У 1985 році захистила дисертацію. Має навчальний посібник, методичні розробки. Провадила майстер-класи у Польщі, Австрії, Італії, в Китаї. Виховала понад 100 піаністів. Серед них доктор наук С. Осадча, кандидати педагогічних наук Е. Економова та О. Горожанкіна, лауреати міжнародних конкурсів В. Федосов, Ю. Руснак, Лю Цін, Ян Веньянь; а також Ж. Абрамія (США), С. Благоєвіч (Югославія), Т. Супрун (Ізраїль) та ін. Т. Шевченко була членом адміністрації міжнародного конкурсу піаністів пам’яті Е. Гілельса, членом журі Міжнародних конкурсів та головою ДЕК у ВУЗах України. Вона вдало поєднувала виконавську, наукову та педагогічну роботу з обов’язками керівника кафедри, що забезпечувало ефективну творчу роботу кафедри.
Муляр Павло Михайлович – кандидат мистецтвознавства, в.о. професора, лауреат міжнародних конкурсів. Закінчив Одеську державну консерваторію по класу професора А. Кардашева та асистентуру-стажування при Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського (керівник – професор І. Рябов). Навчався на міжнародних курсах вищої виконавської майстерності пам’яті С. Рахманінова у професорів Московської кансерватрії В. Мержанова, А. Ведернікова, О. Олександрова. На кафедрі працює з 1998 року. З 2006 року і понині – декан фортепіанно-теоретичного факультету. У 2009 році захистив дисертацію. У 2012 році очолив кафедру. Активно виступає в Україні та за кордоном (Югославія, Франція, Румунія), має фондові записи. П. Муляр є автором ряду статей та доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях. Виховав понад 30 випускників, серед яких лауреати міжнародних конкурсів – К. Корсуненко, А. Турбінський, Н. Кремльова, А. Муляр, Т. Лешків, О. Хіль та ін. П. Муляр – директор по роботі з учасниками та членами журі Міжнародного конкурсу піаністів пам’яті Е. Гілельса, а також був членом журі Всеукраїнських та регіональних конкурсів.
Кожний з завідувачів залишив свій помітний слід в історії кафедри. Їх об’єднувало прагнення до розвитку музичної культури, підвищення рівня одеських виконавців. Навколо цієї мети, як однодумці, об’єднані всі члени кафедри. Представники різних поколінь та художніх шкіл, кожен з них має свій індивідуальний почерк, що дає багату різнобарвну палітру художніх напрямків у виконавстві. Цей колектив кафедри своєю повсякденною працею створює сучасну історію одеської піаністичної школи.
За станом на 2013 рік на кафедрі працюють:
Ракул Юрій Карпович – заслужений діяч мистецтв України, професор. Закінчив Одеську державну консерваторію (клас професора І. Сухомлинова) та аспірантуру при Ленінградській консерваторії у професора М. Хальфіна. Стажувався на ФПК при Московській консерваторії (керівник – професор Т. Ніколаєва). На кафедрі з 1975 року. З 1985 року по теперешній час – проректор з творчої роботи ОНМА. Неодноразово виступав з концертами в Україні та за кордоном. Має науково-методичні праці та навчальні посібники. Проводив майстер-класи та читав лекції у Німеччині, Австрії, Фінляндії, Іспанії. Веде курс методики викладання гри на фортепіано. Має більш 40 випускників, серед яких лауреати міжнародних конкурсів А. Кондус, Юй Ле, кандидат педагогічних наук, доцент В. Лісовий, Н. Осадченко та ін. Ю.Ракул – член організаційного комітету фестивалю “Два дні і дві ночі сучасної музики”, організатор та віце-президент Південноукраїнської асоціації піаністів- педагогів.
Дашковський В’ячеслав Якович – кандидат педагогічних наук, професор. Навчався у професора І. Радіна, закінчив Одеську державну консерваторію у професора С. Могилевської; аспірантуру при Одеському ПНПУ та ФПК при Московській консерваторії (керівник – професор Е. Вірсаладзе). На кафедрі працює з 1975 року. З 1989 по 2002 рік – декан факультету. Веде активну концертну діяльність в Україні та за кордоном (Німеччина, Югославія, США). У 1986 році захистив дисертацію, має статті, тези науково-теоретичних конференцій, учбовий посібник. Серед випускників лауреати та дипломанти міжнародних та національних конкурсів Т. Кравченко, І. Літвіна, О. Перепелиця, І. Репетій, професор Однодворська (Югославія), члени кафедри – кандидат педагогічних наук, доцент О. Балан, викл. Ю. Іванова та ін. Був членом журі національних конкурсів, очолював ДЕК в музичних училищах та ВУЗах України.
Кузікова Віра Миколаївна – приват-професор. Закінчила Одеську державну консерваторію по класу професора М. Рибіцької, аспірантуру при Київській консерваторії (керівник – професор В. Нільсен). Стажувалася у Московській та Ленінградській консерваторіях (керівник – професор Є. Малінін, професор В. Нільсен). На кафедрі з 1963 року. Виступала з сольними та камерними концертами, з симфонічним оркестром. Читала курс методики викладання гри на фортепіано, проводила семінари та лекції на ФПК (Одеса, Київ). Понад 10 років керувала педагогічною практикою на кафедрі. Має публікації, навчальний посібник. Виховала понад 100 спеціалістів, серед яких викладачі ОНМА – кандидати мистецтвознавства, доценти Г. Дубровська, Л. Повзун, лауреати міжнародних конкурсів С. Городенко, Г. Катан, К. Скороход, А. Марушко, Лі Фаньюань, кандидат педагогічних наук, доцент М. Сибірякова, концертмейстер ОНМА, дипломант міжнародного конкурсу Н. Ізуграфова та ін. Була членом журі міжнародних конкурсів молодих виконавців.
Михайлова Наталя Петрівна – приват-професор. Закінчила Одеську державну консерваторію по класу професора М. Старкової. Стажувалася у Київській консерваторії та Московському музично – педагогічному інституту імені Гнесіних. На кафедрі працює з 1966 року. Багато років керує педагогічною практикою на кафедрі. Виступала соло та з сімфонічним оркестром. Н. Михайлова – автор цілого ряду науково-методичних праць. У 2004 році проводила майстер-класи в Китаї. Виховала більш ніж 100 спеціалістів, серед яких доктор педагогічних наук А. Ліненко, доцент Філатова, лауреати міжнародних конкурсів О. Громовий, Ван Лілі, Чжао Ченьсі, Вей Цзя–Цзя, Н. Міхова та член кафедри А. Показ та ін. Михайлова Н. П. неодноразово очолювала журі обласних конкурсів молодих виконавців.
Сотова Арменуї Павлівна – приват-професор. Вчилася в Одеської державної консерваторії у професора Н. Чегодаєвої, закінчила курс у професора Л. Гінзбург. На кафедрі працює з 1958 року. Виступала з сольними та камерними концертами. Написала цілий ряд методичних праць. Виховала більш ніж 100 спеціалістів, серед яких концертмейстери ОНМА, дипломанти міжнародних конкурсів О. Данкова, Н. Смірнова; Севастьянов (Німеччина), Базилько (США) та ін. Неодноразово була головою ДЕК в Одеському музичному училищі, членом журі республіканського фестивалю.
Харченко Анатолій Григорович – приват-професор. Закінчив Одеську державну консерваторію по класу професора М. Рибіцької, аспірантуру при Київській консерваторії (керівник – професор К. Михайлов) та ФПК при Московській консерваторії. Стажувався у Києві, Ленінграді та Кишиневі. На кафедрі працює з 1960 року. Активно займався виконавською діяльністю, виступав з численними сольними концертами в Україні та за кордоном. Автор цілого ряду науково-методичних праць. Вів семінари на ФПК для викладачів ДМШ Одеського регіону та АР Крим. Проводив майстер-класи в Україні, Китаї, Казахстані. З 1994 року завідував фортепіанним відділом школи імені професора П.С. Столярського. Приймав участь у журі міжнародних конкурсів, очолював ДЕК в музичних училищах України. Має більш ніж 100 випускників, серед яких лауреати міжнародних конкурсів Г. Кожухар, О. Бойко, заслужений працівник культури Є. Лисюк, доктор педагогічних наук О. Миронюк, М. Антошин (Венесуела), О. Щаденко (Казахстан) та ін.
Зелинський Анатолій Борисович – кандидат психологічних наук, в.о. професора. Закінчив Одеську державну консерваторію по класу професора Гінзбург Л. Н. На кафедрі працює з 1963 року. Активно займався виконавською діяльністю соло та як ансамбліст. У складі ансамблю старовинних інструментів, де грав на клавесині та органі, став лауреатом конкурсу-фестивалю «Золота осінь», гастролював з ансамблем в Україні, у Німеччині, у країнах СНД. У 1987 році захистив дисертацію. Понад 30 років читав курс психології. Має публікації, брав участь у науково-теоретичних конференціях. Виховав близько 90 піаністів, які працюють у багатьох країнах світу. Серед учнів – професор Юкечев (Новосибірськ), кандидат педагогічних наук, лауреат міжнародного конкурсу О. Перепелиця та ін.
Балан Олена Леонідівна – кандидат педагогічних наук, доцент. Закінчила Одеську державну консерваторію (клас професора В. Дашковського) та аспірантуру при одеському ПНПУ. У 1994 році захистила дисертацію. Має досвід роботи в Китаї, де виступала соло та як концертмейстер. На кафедрі працює з 1998 року. З 2003 року зам. декана факультету. Педагогічну діяльність поєднує з науково-дослідницькою та науково-методичною роботою. Має публікації. О. Балан – директор по громадським зв’язкам міжнародного конкурсу піаністів пам’яті Е. Гілельса.
Шевченко Лілія Михайлівна – кандидат педагогічних наук, доцент. Закінчила ОДМА у професора А. Кардашева та аспірантуру при ПНПУ. У 2001 році захистила дисертацію та почала працювати на кафедрі; секретар кафедри. Виступає в концертах, є автором методичних праць. Має випускників, серед яких лауреат міжнародного конкурсу Го Ішу.
Ефремова Ольга Олегівна – в.о. доцента. Закінчила Одеську державну консерваторію по класу фортепіано у професора Коваленко Е. та по класу органа (керівник – В. Рубаха). Продовжувала навчання по класу органа в асистентурі-стажуванні при Санкт-Петербурзькій консерваторії у народного артиста Росії професора О. Оксентян та у Вищій виконавській аспірантурі в Штутгарті. Відвідувала майстер-класи європейських майстрів органного виконавства, проходила стажування у Фінляндії. На кафедрі працює з 1990 року. Веде активну концертну діяльність в Україні та за кордоном (Польща, Німеччина, Австрія), дипломант міжнародних конкурсів. Має публікації. Брала участь у підготовці та проведенні Міжнародних конкурсів піаністів пам’яті Е. Гілельса.
Чуклін Павло Сергійович – в.о. доцента. Навчався в Одеської державної консерваторії в класі професора Л. Гінзбург, продовжив освіту у Московській консерваторії у професора Я. Зака. На кафедрі працює з 1976 року. Активно виступав соло та з оркестром в Україні та за кордоном (Росія, Швеція). Виховав понад 70 спеціалістів, серед яких О. Федюра (Швейцарія), Н. Шило (Швеція), лауреати міжнародних конкурсів Т. Мишкович, В. Сахарова та ін. Займається літературно-критичною діяльністю. Видані збірки його віршів та монографічний збірник «Музыкальная метафизика» (у 2 частинах).
У 90 роки на кафедрі відбулися деякі кадрові зміни. Виїжджає до Німеччини С. Могилевська. З різних причин кафедру залишають О. Маслак, Г. Попова, А. Повзун, трохи пізніше М. Крижановський, Ю. Дикий.
Дикий Юрій Борисович – в.о. професора. Закінчив Одеську державну консерваторію (клас професора Л. Гінзбург), асистентуру-стажування при Київській консерваторії (керівник – професор Т. Кравченко) та ФПК при Московській консерваторії (керівник – професор Е. Вірсаладзе, Д. Башкіров). На кафедрі працював з 1973 по 2009 рік. Був деканом факультету та проректором. Виступав соло та з оркестром в Україні та за кордоном (США, Німеччина, Польща). Провадив майстер-класи в Німеччині. Має фондові записи. Виховав більш 50 випускників, серед яких лауреати міжнародних конкурсів та стажисти з Югославії, Алжиру, Іспанії. Був членом журі конкурсів та головою ДЕК в музичних училищах України. Лауреат конкурсу “Твої імена, Одесо”, організатор та керівник місії Д. Ойстраха та С. Ріхтера в Одесі.
Крижановський Микола Іванович – в.о. професора. Закінчив Ленінградську консерваторію та аспірантуру при Київській консерваторії (керівник – професор В. Нільсен). На кафедрі працював з 1979 по 2000 рік. Виступав з концертними програмами. Написав кілька методичних праць та навчальний посібник. Виїжджав на роботу до Китаю, в теперішній час у Південній Кореї. Серед його учнів лауреат міжнародного конкурсу Лу Сінь, дипломант міжнародного конкурсу Ю. Іванова, Г. Тишаєва (Німеччина).
Повзун Анатолій Васильович закінчив Одеську державну консерваторію по класу професора Л. Гінзбург та аспірантуру при Ленінградській консерваторії (керівник – П. Серебряков). Після закінчення аспірантури працював на кафедрі, був деканом факультету. Одночасно з роботою на кафедрі працював солістом в Одеській філармонії. Виїжджав працювати в консерваторіях Іраку та Фінляндії, з 1991 працює в Іспанії (Мадридська консерваторія).
Діапазон роботи кафедри надзвичайно широкий. Але найширше поле діяльності – це педагогічна робота. Студенти під керівництвом педагогів оволодівають основами майбутньої професії. Свої досягнення вони демонструють у виконавській практиці. Кращі з них виступають на конкурсах, з сольними програмами, у збірних та тематичних концертах, пов’язаних із значними датами в культурному житті. Концерти проходять не тільки в приміщенні консерваторії, але й на інших концертних площадках Одеси: домі М. Реріха, Літературному музеї, Будинку вчених тощо. Міцною базою для виконавської практики студентів став у 70 – 80-ті роки Університет культури (організатор Л. Ремньова). Відповідальними були виступи у Києві на показі кращих випускників консерваторій України.
Своєрідним творчим звітом є класні концерти, в яких майже всі викладачі демонструють свою педагогічну майстерність. В різні роки відбулися концерти класів О. Бугаєвського, Ю. Некрасова, В. Дашковського, Г. Попової, Н. Михайлової, П. Муляра, А. Сотової, О. Балан. Цікавими за тематикою були вечори: 9 сонат С. Прокоф’єва (клас Л. Гінзбург); всі концерти С. Прокоф’єва (клас І. Сухомлінова); Ludus tonalis П. Хіндеміта (клас Е. Коваленко); «ДТК» Й. С. Баха (клас А. Кардашева); пройшли монографічні концерти присвячені творчості Ф. Ліста (клас А. Харченко) та Д. Шостаковича (клас В. Кузікової).
За останні роки за підтримкою ректора О. Сокола було значно оновлено інструментарій класів, що сприяло подальшому розвитку виконавської майстерності студентів. Крім того, академія отримала у подарунок концертний рояль фірми Steinway від благодійного фонду «Рояль – Одесі», засновником якого є Т. Шиндлер (Швейцарія). Необхідні кошти були акумульовані у Фонді завдяки спонсорам, меценатам та благодійним концертам майстрів мистецтв.
Великим стимулом для творчої роботи стала широка участь студентів у конкурсах різного рівня. На факультеті зростає нове покоління лауреатів Міжнародних конкурсів, кількість яких постійно зростає.
Задля вшанування пам’яті членів кафедри було започатковано декілька конкурсів: у Одесі – відкритий фестиваль-конкурс пам’яті Л. Гінзбург; на базі Херсонського музичного училища – Всеукраїнський конкурс пам’яті О. Бугаєвського.
Особливий інтерес викликає заснований в Одесі на базі Музичної академії Міжнародний конкурс пам’яті Е. Гілельса, генеральним директором якого є академік О. Сокол. Завдяки високому рівню організації (виконавчий директор конкурсу Т. Алейнікова-Сокол) та виконавській майстерності учасників, конкурс затверджений Міністерством культури України та прийнятий до Всесвітньої асоціації Міжнародних музичних конкурсів. Звання лауреатів отримали вихованці Одеської музичної академії Т. Гасратов, Д. Гульцова, К. Єргієва, Г. Кожухар, І. Парада; на останньому конкурсі – К. Корсуненко та О. Громовий, а також китайські студенти Ван Евей та У Цунь.
Але творча робота кафедри не обмежується педагогічною діяльністю. Викладачі не поривають зв’язків з виконавством. Вони приймають участь у збірних та тематичних концертах («Дні польської культури», цикл «32 сонати Бетховена», вечір пам`яті Е. Гілельса), грають з симфонічним та камерним оркестрами, на радіо та телебаченні, мають фондові записи та диски. Коло виконавської діяльності поширюється за кордоном.
У виконавському житті кафедри минуле та сучасне нерозривно зв’язані. Урочисто відзначались ювілейні дати корифеїв кафедри: М. Рибіцької та М. Старкової. Запам`ятались яскраві концерти Л. Гінзбург, О. Гончарова та О. Бугаєвського. У сольних програмах демонстрували свою майстерність майже всі члени кафедри. Завжди на високому професійному та художньому рівні були виступи І. Сухомлінова соло та в дуеті з Л. Сухомліновою. Значним був цикл концертів «Історія фортепіанної сонати» у виконанні А. Харченко. Плідною була співпраця з камерним оркестром консерваторії, у супроводі якого виконували старовинну музику І. Сухомлінов, А. Кардашев, В. Кузікова, А. Зелінський. Багато років виступала з камерними концертами А. Сотова в тріо та в ансамблі з Л. Шевченко (скрипка). У виконанні фортепіанних дуетів А. Кардашев – А. Зелинський та Т. Шевченко – Л. Шевченко звучала сучасна музика у супроводі ударних інструментів. Активно увійшов у концертне життя П. Муляр. В абонементних концертах філармонії звучить органна музика у виконанні О. Єфремової (цикл «Орган у світі музики»). Традицією стають концерти, присвячені пам’яті своїх колег: О. Алексєєва, Л. Гінзбург, О. Гончарова, Е. Коваленко, О. Маслак, Ю. Некрасова, в яких беруть участь члени кафедри.
Починаючи з професора Є. Вауліна, завідуючі приділяють велику увагу науковій роботі членів кафедри.
Педагоги кафедри створюють навчальні посібники, публікують науково-методичні статті у вітчизняних та зарубіжних збірках. У наукових дослідженнях викладачі узагальнюють свій виконавський та педагогічний досвід та розробляють нові прогресивні методики. Коло питань наукових робіт має безпосередній вихід у виконавську практику.
Були опубліковані серйозні наукові дослідження та навчальні посібники: О. Алексєєв «О. Скрябін та В. Софроницький: досвід порівняльної характеристики виконавського мистецтва»; О. Бугаєвський «Фортепіанні сонати Д. Шостаковича»; В. Дашковський «Вивчення етюдів Ф. Шопена ор.10 та етюдів О. Скрябіна ор.8 на основі їх спільності та відмінностей»; А. Зелинський «Діагностика індивідуальних особливостей музичної пам’яті»; Е. Коваленко «Фортепіанні школи Франції першої половини ХХ ст.»; Ю. Некрасов «Комплексне навчання гри на фортепіано»; І. Сухомлінов «Проблеми інтерпретації Етюдів-картин С. Рахманінова»; Т. Шевченко «Формування творчої особистості піаніста»; Ю. Ракул «Мистецтво педалізації, як один з основних засобів виразності фортепіанного виконавства» тощо.
З 80-тих років перед колективом гостро постало питання підвищення наукового статусу членів кафедри, який більш відповідав би їх високому професійному рівню. Члени кафедри активно працюють та захищають дисертації: І. Сухомлінов, А. Зелинський, В. Дашковський, Ю. Некрасов, Л. Шевченко, П. Муляр, Т. Шевченко, О. Балан; загалом на кафедрі вісім кандидатів наук. Були затверджені у званні професора Л. Гінзбург, Т. Шевченко, Ю. Ракул, О. Бугаєвський. Крім того, за ініціативою завідуючих кафедрами та при активній підтримці ректора О. Сокола цілій групі педагогів було присвоєно вчене звання доцента. Рішенням Вченої Ради п’ятьом з них надано звання приват-професора: А. Кардашев, А. Харченко, Н. Михайлова, А. Сотова, В. Кузікова. Серед членів кафедри заслужені діячі мистецтв України Т. Шевченко, Ю. Ракул, Т. Фоміна. Високий рівень та тонус наукового життя кафедри приніс вагомі результати: серед випускників факультету багато кандидатів наук, а також доктори наук: Л. Баренбойм, І. Золотова, О. Миронюк, А. Ліненко, С. Осадча, академік Г. Марамишкіна; диплом доктора філософії міжнародного зразка мають Т. Шевченко, П. Муляр, Г. Дубровська.
Відкриття у 1999 році асистентури–стажування , а згодом магістратури вплинуло на зростання інтересу студентів до наукової роботи. Вони беруть участь у науково-теоретичних конференціях, де одержують нагороди та призові місця (Т. Жужа, К. Майденберг, А. Марушко, Н. Усатенко та інші).
Дбаючи про подальший розвиток музичної культури, кафедра здійснює велику шефську роботу.
Викладачі кафедри беруть активну участь у республіканських та регіональних педагогічних читаннях, які регулярно проходять у різних містах України (Одеса, Кривий Ріг, Київ). Вони поширюють свій досвід, проводячи відкриті уроки, консультації для педагогів ДМШ та музичних училищ. В практику увійшли конкурси молодих викладачів ДМШ, започатковані Ю. Ракулом. В недалекому минулому за музичними училищами регіону були закріплені кураторами члени кафедри, які консультували та давали майстер-класи на місцях.
Члени кафедри беруть участь в роботі журі конкурсів різних рівнів; при оцінюванні конкурсантів, вони мають можливість впливати на якісний рівень молодих виконавців.
За останній час зміцніло спілкування з музичними закладами України. У практику увійшли виїзні концерти студентів до музучилищ та взаємообмінні концерти з консерваторіями Львова, Харкова та Києва. Більшість членів кафедри очолювали державні комісії на випускних іспитах у вузах та музучилищах України. Приймати державні іспити на фортепіанному факультеті до Одеси приїжджали відомі музиканти України Р. Лисенко, М. Угляр, Л. Марцевич, Т. Вєркіна, М. Степаненко, В. Птушкін, О. Криштальський.
У 90-ті роки починається якісно новий етап у розвитку факультету, пов’язаний з виходом на міжнародний рівень. Налагоджуються більш тісні стосунки з сучасними майстрами світового піаністичного мистецтва. За останній час в ОНМА виступали та проводили відкриті уроки Є. Могилевський, Д. Йоффе, Б. Блох, В. Віницький. На цих уроках відбувався взаємокорисний обмін досвідом, поглядами на проблеми виконання сучасної та класичної музики. У той же час викладачі кафедри виїжджали з концертами та давали майстер – класи у багатьох країнах світу, зокрема Л. Гінзбург (Франція, Болгарія), А. Кардашев (Польша), Ю. Дикий (Німеччина), Ю. Ракул (Австрія, Фінляндія, Іспанія), І. Сухомлінов (Китай) тощо.
Значно виріс авторитет одеської фортепіанної школи. Педагоги кафедри входять до складу Європейської Асоціації піаністів-педагогів. Медаллю цієї організації відзначена діяльність Г. Попової. По лінії Асоціації викладачі кафедри виступають на міжнародних наукових конференціях, проводять майстер-класи у багатьох країнах світу. Показником авторитету і визнанням високого професійного рівня колективу кафедри є запрошення її педагогів на роботу за кордоном. Зараз за кордоном працюють Г. Попова (Китай), А. Повзун (Іспанія), М. Крижановський (Корея), працювала у Фінляндії О. Маслак.
Були встановлені творчі зв’язки із ведучими музичними закладами світу – Німеччини, Польщі, Фінляндії, Іспанії, тощо. Був налагоджений обмін студентами між консерваторіями Одеси та Фрайбурга. В аспірантурах закордонних академій навчалися наші випускники Т. Гасратов, К. Чукліна тощо. Чисельність іноземних студентів в ОНМА постійно зростає. Деякі учні цілеспрямовано приїжджають вчитися у професорів Одеської академії.
Випускники кафедри гідно представляють одеську школу за кордоном, де одержують високі звання та займають керівні посади М. Мазур – (Югославія, Канада), Й. Дорфман (Ізраїль), М. Антошин (Венесуела), Н. Шишкіна (Колумбія), О. Щаденко (Казахстан), В. Городокіна (Чехословаччина), О. Ботвінов (Швейцарія), Е. Штейнберг (США) та ін.
Особливо широким та плідним виявилося співробітництво з КНР, де по декілька років працювали І. Сухомлінов, Г. Попова, О. Бугаєвський, О. Гончаров, О. Балан. Виступали з концертами та давали майстер-класи А. Харченко, Н. Михайлова, Т. Шевченко. Робота наших колег одержала високу оцінку: І. Сухомлінов – почесний професор Чанчунського інституту мистецтв, нагороджений медаллю «Дружба»; Г. Попова нагороджена медаллю і дипломом Міністерства просвіти Китаю; О. Бугаєвський, О. Гончаров одержали медаль і диплом кращого іноземного фахівця.
Багато учнів з Китаю продовжують музичну освіту у ОНМА. Кращі з них виступають з концертами в Одесі та на батьківщині. Яскравим показником їх професійних досягнень є одержання високих нагород у численних міжнародних конкурсах, лауреатами яких стають Джо Юйбо, Лу Гелін, Чжао Ченсі, Ван Лілі, Юй Ле, Лю Цзюн Лі, Сюй Хуей, Цянь Чень, Лю Кетін та ін. Зрозуміло, що всі ці досягнення стали можливими за умови великої напруженої та натхненної праці всіх членів кафедри.
На жаль, на цьому шляху кафедра зазнала тяжких непоправних втрат. За останні десятиліття пішли з життя ведучі спеціалісти О. Алексеєв (1991) Л. Гінзбург (2001), О. Бугаєвський (2001), Ю. Некрасов (2008), Е. Коваленко (2008), О. Маслак (2009), О. Гончаров (2011).
Алексєєв Олександр Сергійович(1926-1991) – в.о. доцента. Закінчив Московський музично-педагогічний інститут імені Гнесіних по класу С. Тілічеєва. В Одеській консерваторії працював з 1967 року. Декілька років очолював фортепіанний відділ школи імені П. С. Столярського. Пропагандист творчості О. Скрябіна та виконавської спадщини В. Софроницького. Мав публікації. Серед його учнів заслужена артистка України О. Рязанова, професор М. Уманський (Росія), солістка філармонії С. Рябцева (м. Миколаїв) та інші.
Некрасов Юрій Іванович (1937-2008) – кандидат мистецтвознавства, в.о. професора. Закінчив Одеську державну консерваторію у професора М. Старкової та аспірантуру при Московському інституті імені Гнесіних (керівник – професор М. Грінберг). На кафедрі з 1964 року. Активно виступав соло та з оркестром, лауреат республіканського конкурсу У 2006 році захистив дисертацію. Мав навчальний посібник та публікації: статті та тези конференцій. Серед учнів: академік Г. Марамишкіна, лауреати та дипломанти конкурсів І. Арапов, В. Туткевич, кандидат мистецтвознавства доцент Д. Андросова, заслужений працівник культури Руднєв (Росія), Рябчикова (США) та ін.
Маслак Ольга Борисівна (1927-2009) – в.о. доцента. Закінчила Одеську державну консерваторію у професора М. Старкової. На кафедрі працювала з 1960 року, спочатку як асистент,потім самостійно. Була деканом факультету, очолювала кафедру камерного ансамблю. Проводила серйозну наукову роботу, мала публікації в Україні та у Фінляндії. З 1990 року працювала у консерваторії м. Оулу. Серед учнів з.а України, лауреат республіканського конкурсу Т. Андрієвська, концертмейстер ОНМА Белінська, доцент Н. Завєліон (Німеччина) та інші.
Гончаров Олександр Михайлович (1929-2011) – доцент. Закінчив Одеську державну консерваторію у професора Л. Гінзбург та аспірантуру при Київській консерваторії (керівник – професор К. Михайлов). На кафедрі працював з 1967 по 1997 рік. Був деканом факультету. Мав досвід роботи та проведення майстер-класів у Китаї, нагороджений медаллю кращого іноземного фахівця. Виступав з сольними концертами в Україні та за кордоном. Мав фондові записи. У його транскрипції для фортепіано видана збірка «Хоральні прелюдії» Й.С. Баха. Виховав багато піаністів, серед яких кандидат педагогічних наук, доцент зав. кафедрою концертмейстерської майстерності ОНМА І. Могилевська; кандидат педагогічних наук, доцент Одеського ПНПУ М. Демидова, викладачі музичних училищ – І. Харькова, Л. Вахнова (Київ), Н. Букатар (Одеса) та ін.
Своє 100-річчя кафедра зустрічає значно оновленою молодими кадрами; традиційно її педагогічний склад поповнюється талановитими піаністами – вихованцями кафедри. Відкриття асистентури-стажування дає можливість кращим випускникам вдосконалювати свою професійну майстерність. Молоді музиканти успішно продовжують виконавські традиції кафедри. Вони активно гастролюють в Україні та за її межами, грають соло та з оркестрами, блискуче виступають на конкурсах. Концерти найкращих з них – Т. Гасратова, О. Громового, Д. Гульцової, К. Єргієвої, Г. Кожухаря, А. Показа, І. Паради увійшли до циклу абонементів філармонії.
Під керівництвом своїх викладачів у якості асистентів вони опановують професію викладача вищої школи і згодом переходять до самостійної роботи; деякі з них вже мають своїх випускників.
До складу кафедри увійшли випускники асистентури І. Парада, Г. Кожухар, А. Показ, К. Єргієва. З невеликим учбовим навантаженням на кафедрі працюють Ю. Іванова, П. Кіріченко, аспіранти Ю. Руснак, О. Сапсович, Д. Гульцова, кандидат мистецтвознавства, доцент Д. Андросова.
Парада Ігор Миколайович – вчився в ОДМА у професора О. Бугаєвського, закінчив ОНМА та асистентуру-стажування по класу професора І. Сухомлінова. На кафедрі з 2005 року. Активно займається педагогічною діяльністю, має випускників. Виступає з сольними концертами та з оркестром в Україні та за кордоном. Лауреат декількох міжнародних конкурсів.
Кожухар Георгій Георгійович закінчив ОДМА та асистентуру-стажування у професора А. Харченко. На кафедрі з 2005 року. Веде активну виконавську діяльність, виступає соло, з симфонічним та камерним оркестрами, та як концертмейстер. Лауреат Міжнародного конкурсу пам’яті Е. Гілельса. Пише музику, з друку вийшли дві збірки його віршів.
Показ Андрій Володимирович закінчив ОДМА та асистентуру-стажування у професора Н. Михайлової. На кафедрі з 2008 року. Активно займається педагогічною та виконавською діяльністю. Виступає соло та з оркестром у різних містах України (Київ, Вінниця, Миколаїв). Лауреат багатьох міжнародних конкурсів.
Єргієва Катерина Іванівназакінчила ОДМА у професора Е. Коваленко та асистентуру-стажування (керівник – професор І. Сухомлінов). Брала участь у майстер-класах провідних піаністів світу (Б. Блох, Д. Поллак, Є. Могилевський). На кафедрі з 2010 року. Активно концертує на Україні та за її межами (Франція, Німеччина, Італія). Лауреат багатьох міжнародних конкурсів та фестивалів.
В історії кафедри можна прослідкувати спадкоємні ланки кількох поколінь:
Активно працюють на кафедрі педагоги-сумісники, які вносять свій вагомий внесок педагогічного та виконавського досвіду у роботу кафедри. Серед них – заслужені робітники культури Є. Лисюк, Е. Дагілайська; заслужений діяч мистецтв Т. Фоміна (серед її вихованців – лауреати конкурсу пам’яті Е. Гілельса – О. Корольов та Д. Гульцова); кандидат мистецтвознавства О. Рижова, дипломант міжнародного конкурсу Ю. Іванова; викладачі П. Бутовский, Д. Резнік.
Свій сторічний ювілей з дня заснування консерваторії кафедра спеціального фортепіано відзначає серйозними досягненнями у вихованні музикантів, професіоналів-піаністів. Серед вихованців кафедри наукові працівники, громадські діячі, талановиті педагоги, яскраві виконавці, багато з яких отримали високі звання: народний артист України Л. Марцевич, заслужені артисти Росії В. Соболевський та Т. Зайкова, заслужені артисти України Т. Андрієвська, О. Ботвінов, Л. Гінзбург, Л. Іванова, Т. Книшова, М. Кічерська. М. Легоцький, Ф. Любарський, С. Тимофеєва, В. Саксонський, Е. Штейнберг; заслужені діячі мистецтв Республики Крим О. Рижов, О. і Ю. Щербакови, заслужені діячі мистецтв України О. Бугаєвський, О. Красотов, Г. Попова, Ю. Ракул, В. Семенов, Т. Фоміна, Т. Шевченко, Ю. Кузнєцов; заслужені працівники культури України Е. Дагілайська, Є. Лисюк.
Ці успіхи – результат наполегливої роботи всього колективу кафедри, що забезпечує високий рівень навчання і творчу атмосферу на факультеті. Її заслуги були відзначені почесними знаками, медалями, подяками та нагородами різних рівнів, у наказах музичної академії, керівництва міста і області, Міністерства культури України.
Автор: приват-професор В. М. Кузікова