Міністерство освіти і науки України
 
Вступна кампанія 2021
 
 
Міністерство культури, молоді та спорту України

170 років з дня народження Миколи Віталійовича Лисенка

Шановні  читачі!

21 березня 2012 року  виповнюється 170 років з дня народження  Миколи Віталійовича Лисенка, великого українського композитора, засновника української класичної музики.

Пропонуємо Вашій увазі твори М. Лисенка та літературу про його творчу діяльність, які наявні у фонді бібліотеки ОДМА імені А. В. Нежданової.

Микола Віталійович Лисенко
21.03.1842-06.11.1912

М.В. Лисенко народився в с. Гриньках  Полтавської області. З п’яти років вивчав музику під керівництвом матері, а потім – запрошеної вчительки. 1867 року вступив до Лейпцигської консерваторії. Тут Лисенко вивчав гру на фортепіано і теорію композиції. Протягом 1874-1876 рр. М. В. Лисенко вдосконалював свою майстерність у М. А. Римського-Корсакова у Петербурзі.

1868 року написав свій перший значний твір «Заповіт» (на слова Т.Шевченка) для соліста хору і фортепіано. В Лейпцигу були надруковані праці М.В. Лисенка: перша серія «Музики до «Кобзаря» Шевченка, «Збірник українських пісень» для голосу з фортепіано.

Повернувшись до Києва, М.В. Лисенко продовжував збирати і обробляти народні пісні, організував хори, з якими виступав у містах і селах України. Велику увагу М.В. Лисенко приділяв методам обробки народних пісень. Теоретичні праці М.В. Лисенка відіграли важливу роль у розвитку української музичної фольклористики.

Написав опери «Чорноморці» (1872), «Різдвяна ніч» (1874), «Утоплена» (1884), дитячі опери «Коза-дереза» (1888), «Пан Коцький» (1891), «Зима й весна» (1892), а також «Ноктюрн» (опера-хвилинка, 1912).

Величезної популярності набула опера «Наталка-Полтавка» (1889), в основу музичного матеріалу якої покладено народні пісні. Найвидатнішою серед оперного доробку М.В. Лисенка є драма «Тарас Бульба» (1890). Важливе місце у творчості композитора належить опері «Енеїда» (1911), яка написана на сюжет однойменної поеми І.Котляревського.

М.В. Лисенко – один за найкращих інтерпретаторів «Кобзаря» Тараса Шевченка в музиці. На тексти Т. Шевченка він написав понад 80 вокальних творів різних жанрів.

Значні досягнення композитор має в галузі фортепіанної музики. М.В. Лисенко був прекрасним піаністом.

М. В. Лисенко сформував і розвинув майже всі існуючі в українській музичній творчості жанри. В його спадщині є значна кількість музично-драматичних творів, хорів, романсів і камерно-інструментальних композицій.

Після ювілею з нагоди 35-річчя його творчої діяльності, М.В. Лисенко використав гроші, зібрані йому громадськістю для придбання дачі, на організацію музично-драматичної школи, яка була відкрита у 1904 році. Вперше в Україні був відкритий відділ української драми та клас народних інструментів, зокрема бандури. М.В. Лисенко організував клас теорії музики. Своєю педагогічною діяльністю композитор заклав фундамент вищої спеціальної музичної освіти в Україні.

Помер М.В. Лисенко у Києві 6 листопада 1912 року.

Музичні твори та теоретичні праці М. Лисенка.
Література про творчість М. Лисенка