Міністерство освіти і науки України
 
Вступна кампанія 2021
 
 
Міністерство культури, молоді та спорту України

Реформатор оперного мистецтва

/до 200 річчя з дня народження Ріхарда Вагнера/

до 200 річчя з дня народження Ріхарда Вагнера

Вагнер Рихард – немецкий композитор, дирижер, драматург, музыкальный писатель.

Вагнер (Wagner) Ріхард (22.05.1813 - 13.02.1883 ) - великий німецький композитор, диригент, драматург, музичний публіцист.

Ріхард Вагнер рано зацікавився музикою, театром та літературою. Почав писати музику в 15 років.

Працював капельмейстером, очолював музичну частину театрів, виступав як диригент.

З 1843 р. диригент оперного театру в Дрездені.

В період швейцарського вигнання (1849 -1858), за участь у Дрезденському повстанні, написав основні літературні трактати: «Мистецтво і революція» (1849), «Художній твір майбутнього» (1850), «Опера і драма» (1851).

Вагнер сам створює лібрето своїх опер, виявляє динамічні і драматургічні можливості лейтмотивного принципу і наповнює музичне полотно гнучкими і складними тематичними перетвореннями, симфонізуючи оперу.

Р. Вагнер сформулював основні теоретичні положення своєї оперної творчості: необхідність створення універсального художнього твору; визнання за музичною драмою можливості досягнення універсальності шляхом поєднання мистецтв , потреба музичної драми в філософсько-естетичному сюжеті.

Ріхард Вагнер, як видатний диригент, здійснював концертні подорожі по Європі (Росія - 1863).

В творчості композитора відомі твори для оркестру, вокальні твори, хори та ансамблі, опери: «Летючий голландець» - 1841; «Тангейзер» - 1845; «Трістан і Ізольда» - 1859; «Парсіфаль» - 1882; «Нюрнберзькі мейстерзингери» - 1867, особливо відома тетралогія «Перстень Нібелунгів», яка складається з 4-х музичних драм: « Золото Рейну» (1854), «Валькірія» (1856), «Зігфрід» (1871), «Загибель богів» (1874).


 

Теоретичні твори Вагнера.


 

Музичні твори Р. Вагнера.


 

Література про життя та творчість Р. Вагнера.


Переклад