Великий художник-реаліст
/200 років від дня народження Дж. Верді/
"О, Верди! Его музыка передает не только душевные переживания, страсти, она не только музыка театра, но музыка, которая красива изначально, красива сама по себе.... Верди необъятен, у него гениальное воображение, и он до сих пор самый великий в опере«.
И. Стравинский.
Верді (Verdi) Джузеппе
(10.Х.1813 — 27.І.1901)
Великий італійський композитор
Народився в с. Ронколе (Пн. Італія). З дитинства виявив великі музичні здібності. У 20-х рр. уже писав музичні твори. Не прийнятий в консерваторію, Верді вивчав мистецтво композиції приватно у диригента і композитора Вінченцо Лавіньї в Мілані.
Розвиток творчості Верді тісно пов’язаний з національно-визвольним рухом італійського народу.
Прославився своїми героїко-патріотичними операми «Навуходоносор», 1842; «Ломбардці», 1843. Хори цих опер стали в Італії народними революційними піснями. Популярними операми 40-х рр.. були «Ернані», 1844; «Аттіла», 1846; «Макбет», 1847; «Луїза Міллер», 1849. Світову славу композиторові принесли написані в 50-60-х рр.. опери, органічно зв’язані з побутово-народною музикою, — «Ріголетто», 1851; «Трубадур», «Травіата», 1853; «Сіцілійська вечерня», 1855; «Бал-маскарад», 1859. В них Верді головну увагу зосередив на особистій драмі, з великою художньою силою змалювавши картини соціальної нерівності. В зв’язку з постановкою опери "Сила долі«,написаною на замовлення з Петербургу, Верді двічі приїздив у Росію (1861 — 1862).
Вершиною творчості Верді є монументально-героїчна опера «Аїда», 1870, і музична трагедія «Отелло», 1887. В них виявилося прагнення композитора до безперервності музично-драматичного розвитку, збільшено виражальну роль оркестру. У 1892 Верді пише останню — комічну життєрадісну оперу «Фальстаф». Крім 26 опер,Верді написав "Реквієм",присв’ячений пам’яті поета А. Мандзоні.
У своїй творчості Верді наслідував кращі традиції італійської оперної школи, проте відмовився від властивих їй умовностей та віртуозно-вокальних надмірностей. Використовуючи ідейно-змістовні сюжети, він створював психологічно глибокі, життєво правдиві образи.
Головну увагу Верді звертав на мелодичний розвиток вокальних партій; музика його опер пов’язана з народнопісенними інтонаціями й ритмами. Верді увійшов в історію музики як великий художник-реаліст. Опери Верді користуються великим успіхом у всьому світі, вони не сходять зі сцен і понині.
Музичні твори композитора.
-
«Аттіла». Опера в 3-х діях. Клавір. Італ. і рос. мовами, переклад О. Машистого. – М.: Музика, 1987.
-
«Травіата». Опера в 3-х діях. Італ. і рос. мовами. - Л.: Музика,1972.
-
«Ріголетто». Опера в 3-х діях. Клавір. За драмою В. Гюго. Італ. і рос. мовами. – Санкт-Петербург: Композитор.
-
«Трубадур». Опера в 4-х діях. Клавір. Італ. і рос. мовами. – М.: Музика,1966.
-
«Бал-маскарад». Опера в 4-х діях. Клавір. Італ. і рос. мовами, переклад М. Павлової. – М.: Музика,1976.
-
«Дон Карлос». Опера в 5-ти діях. Клавір. За поемою Ф. Шиллера. Італ. і рос. мовами, – Санкт-Петербурга: Композитор,2007.
-
«Аіда». Опера в 4-х діях. Клавір. Італ. і рос. мовами. – М.: Музика,1987.
-
«Отелло». Опера в 4-х діях. Клавір. Італ. і рос. мовами. – Л. : Музика,1978.
-
«Реквієм». – К.: Музична Україна, 1976.
-
«Фальстаф». Лірична комедія в 4-х діях. Італ. і рос. мовами. – М.: Держ.муз.вид.,1963.
-
Увертюра до опери «Сіцілійська вечерня». Переклад для фортепіано в 4 руки. – Л.: Держ.муз.вид., 1960.
-
Квартет для двох скрипок, альта і віолончелі. Партитура. – М.: Музика,1967.
-
Романси. Упорядник С.Апродов. Переклад з італійської С.Левіка. – М.: Держ.муз.вид. 1960.
-
Вибрані увертюри з опер. Переклад для фортепіано в дві руки. – Л.: Музика, 1988.
-
Хори з опер. Упорядники: В. Жаров, І. Журавленко. – М.: Музика, 1965 ,1988.
Література про життя та творчість композитора.
-
Джузеппе Верді. Вибранні листи. Упорядник і перекладач А.Бушен. Російською мовою. – М.: Держ.муз.вид., 1959. – Л.: Музика, 1973.
-
Л. Соловцова «Джузеппе Верді» /життя і творчість/. Російською мовою. – М.: Музика, 1981.
-
А. Бушен «Молодий Верді» /народження опери: роман/. Російською мовою. – Л.: Музика,1989.
-
Ф. Верфель «Верді: Роман опери». Передмова І.Белзи. Російською мовою. – М.: Музика,1991.
-
Д. Тароцці «Верді». ЖЗЛ. Переклад І. Константинової. Російською мовою. – М.: Молода гвардія,1984.
-
В. Лебідєв «Маестро боротьби» /сторінки життя/. Російською мовою. - М.: Молода гвардія, 1977.
-
Ласло Есе «Якби Верді вів щоденник…». Російською мовою. – Угорщина: Корвіна, 1966.
-
М. Нюрнберг « Верді» /нарис життя і творчості/. Російською мовою. – Л.: Музика, 1960, 1968.
-
Опери Дж. Верді. Довідник. Російською мовою. – М.: Музика, 1970.
-
Гіві Орджонікідзе «Опери Верді за сюжетами Шекспіра». Російською мовою. – М.: Музика, 1967.
-
Л. Соловцова «Аіда Джузеппе Верді». Російською мовою. – М.: Держ.муз.вид. 1954, 1962.
-
Р. Лейтіс «Драматургічні особливості опери Верді «Отелло». Російською мовою. – М.: Музика,1968.