Ім’я видатної співачки
/До 100-річчя заснування Одеської національної музичної академії./
140 років від дня народження А.В. Нежданової.
Нежданова Антоніна Василівна.
16.06.1873 - 26.06.1950
Видатна російська співачка. Народна артистка СРСР.
Одеська консерваторія не випадково носить ім’я видатної співачки. Ім’я Антоніни Василівни Нежданової вписано золотими літерами до історії світової вокальної спадщини. Феноменальне мистецтво А.В. Нежданової, стало легендою. Її творчість зайняла особливе місце в скарбниці світового вокального виконавства.
А.В. Нежданова народилась в 1873 році в селі Крива Балка поблизу Одеси. Прославлена у майбутньому оперна співачка почала свою пісенну творчість у церковному хорі села Усатово під Одесою і в хоровій капелі сільської школи у Кривій Балці. Підчас навчання в Одеській Маріїнській гімназії вона вже керувала хором, з успіхом виступала на літературно-музичних вечорах, співала народні пісні та романси. Співу навчалась у Софїї Рубінштейн.
Після закінчення Московської консерваторії (клас Умберто Мазетті, 1899-1902) – солістка Великого театру СРСР, де працювала понад 30 років, виконуючи головні партії. У 1912 році з успіхом гастролювала у Парижі (театр «Гранд-Опера»).
Антоніна Василівна мала надзвичайної краси голос (лірико-колоратурне сопрано). Виконавську майстерність характеризувала віртуозна техніка, вдумлива інтерпретація образу. Головні оперні арії: Антоніда - «Іван Сусанін» Глінки; Тетяна - «Евгеній Онєгін» Чайковського; Джільда, Віолетта - «Ріголетто», «Травіата» Верді; Марфа, Снігурочка – «Царева наречена», «Снігурочка» Римського – Корсакова…. Крім оперних партій А.В. Нежданова мала великий і різноманітний камерний репертуар - понад 700 творів (в т.ч. присвячений їй «Вокаліз» Рахманінова, «4 провансальські пісні» Іпполітова – Іванова). Антоніна Василівна Нежданова вела інтенсивну концертну діяльність, постійно працювала на радіо.
Великий досвід оперної і камерної співачки Антоніна Василівна використовувала у своїй педагогічній роботі – з 1939 року вона викладала в оперній студії Великого театру, з 1943-1950 А.В. Нежданова – професор Московської консерваторії.
За багаторічну працю, за найвищі творчі досягнення в музичному мистецтві А.В.Нежданова була нагороджена почесними званнями – Народна артистка СРСР (1936), лауреат Державної премії СРСР, нагороджена орденом «Героя Праці»(1943). Померла 26 червня 1950.
Ім’я, Антоніни Василівни Нежданової з 1 950 року присвоєно Одеській консерваторії – нині національній музичній академії. У 2010 році, з метою вшанування пам’яті видатної співачки, засновано та проведено I Міжнародний конкурс вокалістів пам'яті Антоніни Нежданової.
-
Людмила (1903). - «Руслан і Людмила» М. Глінки
-
Антоніна Василівна Нежданова. Матеріали і дослідження./Спогади, статті з записних книжок/. Редакція Л. Базілевич. Російською мовою. – М.: Мистецтво, 1967.
-
Антоніда (1902). – «Іван Сусанін» М.Глінки
-
В. Подольська. «А. В. Нежданова і її учні». /Нотатки концертмейстера/. Російською мовою. – М.: Держ.муз.вид. 1960.
-
Царівна Лебідь. (1926). – «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова.
-
Г. Поляновський. «А.В. Нежданова». Російською мовою. – М.: Музика, 1976.
-
Тетяна. (1906). – «Евгеній Онєгін» П. Чайковський.
-
М. Львов. « А.В. Нежданова». Російською мовою. - М.: Держ.муз.вид. 1946, 1952, 1955.
-
Маргарита. (1907). – «Фауст» Ш. Гуно.
-
«Майстри Великого театру». /Народні артисти РСРС/. В. Кісєльов. «А.В. Нежданова». Російською мовою. – М.: Радянський композитор, 1976.
-
Волхова. (1906). – «Садко» М. Римський-Корсаков.
-
М. Львов. «Російські співаки»./ Нариси/. Російською мовою. – М.: Музика, 1965.
-
Манон (1915). – «Манон» Ж. Массне.
-
«100 великих вокалістів». Автор-упорядник Д. Самін. Російською мовою. – М.: Вече, 2003.
-
Марфа (1916) – «Царева наречена» М. Римського-Корсакова
-
«100 великих одеситів»./Біографічні нариси/. Укладачі: О. Лібін, Н. Маковець. Російською мовою. - Одеса: Optimum, 2009.
-
Ельза (1909) – «Лоенгрін» Р. Вагнера.
-
Публікації в музичних журналах: «Радянська музика» 1952, № 6, 1973 № 1; «Музичне життя» 1960 № 12, 1973 № 11, російською мовою, «Музика» 1973 №3.
-
Лейла(1903) – «Шукачі перл» Ж. Бізе.
-
Меморіальна дошка на будівлі колишньої Маріїнської гімназії (Одеса, Толстого 9).
-
Шемаханська царівна (1909) – «Золотий півник» М. Римського-Корсакова.
-
Арії, романси і пісні з репертуару А. В. Нежданової /для високого голосу з фортепіано/. Упорядники: В. Подольська, Б. Абрамович. – М.: Музика, 1966, 1979.
-
Мікаела (1903) – «Кармен» Ж. Бізе.
-
«I Міжнародний конкурс вокалістів пам’яті Антоніни Нежданової»./Буклет/. Підсумки,коментарі з конкурсу – «Музичний вісник» газета ОНМА ім. А.В. Нежданової 2011 № 19-20 – Одеса: Астропринт, 2010.