«Людина – артист…»
«Людина – артист…»
110 років від дня народження К. Ф. Данькевича
Данькевич Костянтин Федорович
11(24).12.1905-24.02.1984
Український композитор, виконавець, педагог
Костянтин Федорович Данькевич – яскрава, колоритна фігура – всебічно обдарована особистість; композитор і диригент, піаніст і співак, поет, талановитий оратор і чудовий організатор.
1929 року закінчив Одеську консерваторію по класу фортепіано у професора М. І. Рибицької, по класу теорії та композиції у П. І. Молчанова і В. О. Золотарьова. Маючи прекрасний голос (бас), К. Ф. Данькевич учиться по класу сольного співу у професорів С. Сиплигіної і В. Селявіна, а також диригуванню у професора Г. Столярова.
К. Ф. Данькевич був талановитим піаністом (лауреат Всеукраїнського конкурсу піаністів (1930)), але головним його діяльності стає композиторська творчість.
1928 року К. Ф. Данькевич розпочав педагогічну діяльність (з 1935 року – доцент) в Одеській консерваторії. У роки Великої Вітчизняної війни — художній керівник Ансамблю пісні і танцю військ НКВС Закавказзя. 1944 року відновив роботу в Одеській консерваторії (з 1948 року – професор, 1944-1951 років – директор), з 1953 року – професор Київської консерваторії.
Музична творчість К. Ф. Данькевича розвивалась у руслі класичних традицій. Для його композицій характерний органічний зв'язок з народною музичною творчістю, героїчний пафос, драматичне напруження, соковитість оркестрових барв. Він написав: опери «Богдан Хмельницький» (1950), «Назар Стодоля» (1959); балет «Лілея» (1939), симфонічну поему «Тарас Шевченко» (1939), камерні та хорові твори, музику до театральних вистав і фільмів.