Міністерство освіти і науки України
 
Вступна кампанія 2021
 
 
Міністерство культури, молоді та спорту України

«Він створив світ щастя…» /150 років з дня народження O. К. Глазунова/

«Він створив світ щастя…»
/150 років з дня народження O. К. Глазунова/

 

Глазунов Олександр Костянтинович
10.08.1865-21.03.1936
Російський композитор, диригент, музичний і громадський діяч

 

Глазунов Олександр Костянтинович народився в родині книговидавця, мати була піаністкою. Освіту здобув у Другому петербурзькому реальному училищі, після  закінчення якого в 1883 році деякий час був вільним слухачем у Петербурзькому університеті. Обдарований хорошим слухом і музичною пам'яттю, Глазунов почав навчатися грі на фортепіано з дев'яти років, створювати музику - з одинадцяти. Шлях молодого композитора до слухача почався з тріумфу. Перша симфонія шістнадцятирічного автора (прем'єра в 1882 році) викликала схвальні відгуки публіки та преси, високу оцінку колег.
Учень М. А. Римського-Корсакова. Спілкувався з М. О. Балакірєвим, О. П. Бородіним, П. І. Чайковським, С. І. Танєєвим, В. В. Стасовим, під впливом яких сформувалися творчі принципи композитора. Учасник Бєляєвського гуртка. З 1888 року виступав як диригент у Росії та за кордоном. З 1899 року – професор Петербурзької консерваторії, з 1905 – її директор. Активно вів громадську, педагогічну та музично-просвітницьку роботу.

Саме О. К. Глазунов рекомендував свого учня, талановитого композитора В. Малішевського, на посаду директора Імператорських музичних класів у Одесі, який в 1913 році став засновником і першим ректором Одеської консерваторії.

Олександр Костянтинович разом із Римським-Корсаковим завершив оперу Бородіна «Князь Ігор», яка залишилася незакінченою після смерті автора, записав по пам'яті 2 частини незакінченої 3-ї симфонії Бородіна, брав участь у редагуванні творів М. І. Глінки.
Глазунов – один із видатних російських композиторів кінця XIX - початку XX ст. Продовжувач традицій «Могутньої купки» і Чайковського, він поєднав у творчості лірико-епічну і лірико-драматичну лінії російської музики. У творчому доробку Глазунова одне з основних місць належить симфонічній музиці різних жанрів. Твори Глазунова відрізняються рельєфністю музичних тем, повним і ясним звучанням оркестру, широким використанням поліфонічної техніки (застосовував одночасно звучання різних тем, поєднання імітацій і варіаційного розвитку). До кращих творів Глазунова належить також концерт для скрипки з оркестром (1904). Вагомий внесок Глазунова в камерно-інструментальну музику, а також у балетний жанр («Раймонда», 1897 та інш.) Наслідуючи традиції Чайковського, Глазунов поглибив роль музики в балеті, збагативши її зміст. Глазунову належать твори для фортепіано; обробки російських, чеських, грецьких гімнів і пісень.

Література і нотні видання з фонду бібліотеки представлені у фільмі.