«Представник віденської класичної школи»
Представник віденської класичної школи.
285 років від дня народження Йозефа Гайдна.
Франц Йозеф Гайдн (1732-1809), австрійський композитор.
Народився, ймовірно, 31 березня 1732 р. (хрещений 1 квітня 1732 р.) в селі Рорау (Нижня Австрія).
У шестирічному віці Й. Гайдн був відданий до школи в Хайнбургу, де навчався грі на різних музичних інструментах і співу. Вже в 1740 р. Й. Гайдн, завдяки чудовому голосу, став співаком у соборі Святого Стефана у Відні. У хорі собору він співав до 1749 р. Живучи в бідності та злиднях, Й. Гайдн знаходив відраду тільки в заняттях музикою. В австрійській столиці він познайомився з італійським поетом, драматургом і лібретистом П. Метастазіо, який, в свою чергу, познайомив Й. Гайдна з композитором і педагогом Н. Порпорою.
З 1753 до 1756 рр. Й. Гайдн працював у Н. Порпори акомпаніатором та одночасно вивчав основи композиції. 1759 року він здобув місце диригента капели у чеського графа Морцини. Тоді ж Й. Гайдном була написана Перша симфонія, що мала великий успіх і завоювала симпатію князя Естергазі, який запропонував композитору місце капельмейстера в своєму оркестрі.
Музикант прийняв цю пропозицію в 1761 р. і прослужив у князя 30 років. Після смерті Естергазі в 1790 р. Й. Гайдн залишився без посади, але ім'я його як композитора вже було широко відоме. Особливо прославили Й. Гайдна симфонії. Всього ним написано 119 симфоній, у тому числі 45-та «Прощальна» (1772), шість Паризьких симфоній (1785-1786 рр.), 92-га «Оксфордська» (1789 р.), дванадцять Лондонських симфоній (1791-1795 рр.), що стали відгуком на поїздки в Лондон в 1791-1792 і 1794-1795 рр.
Крім симфоній, композитором написані 22 опери, 19 мес, 83 струнних квартети, 44 фортепіанні сонати і безліч інших творів.
В царині інструментальної музики Й. Гайдн вважається одним із найвидатніших композиторів XVIII-XIX ст.
У 1792 р. його учнем був Л. Бетховен. Останні роки життя Гайдн провів у Відні. Тут він написав ораторії «Створення світу» (1798 р.) та «Пори року» (1801 р.).
Талант Й. Гайдна був високо оцінений його сучасниками. У 1791 р. він став почесним доктором Оксфордського університету, в 1798 р. – членом Шведської королівської академії музики. У 1804 р. композитор був обраний почесним громадянином міста Відня, а в 1808 р. – почесним членом Філармонічного товариства в Петербурзі.
Помер 31 травня 1809 р. у Відні.
Література про життя та творчість, нотні видання з фонду бібліотеки представлені у фільмі.