Міністерство освіти і науки України
 
Вступна кампанія 2021
 
 
Міністерство культури, молоді та спорту України

«Вчитель... майстер хорового мистецтва»

«Вчитель... майстер хорового мистецтва»
/140 років з дня народження К. К. Пігрова

Костянтин Костянтинович Пігров
1876 - 1962
Видатний хоровий диригент, педагог і вчений.

Народився 7 листопада 1876 року в с. Мала Джалга (Ставропольський край).

Про події життя можна дізнатися з автобіографічного нарису «Хорова культура і моя участь в ній», що написаний у 1957 році.

1901 року закінчив регентські класи петербурзької Придворної співацької капели, де займався у А. К. Лядова (гармонія), В. А. Вишневського, Н. А. Соколова.
З перших років творчої та музично-громадської діяльності К. Пігров став одним із провідних хорових диригентів. Створював аматорські хорові колективи, влаштовував концерти для робочих Ставрополя, Ростова-на-Дону, Одеси, керував церковними хорами, з якими давав також загальнодоступні концерти, виконуючи народні пісні та класичні твори.
У 1920-1930 роках і з 1936 року — викладав у Одеській консерваторії (з 1946 — професор), де організував кафедру хорового диригування (1936) і був її керівником до кінця життя.
У 1930-1940 роках жив у Молдові; 1930 року організував у Тирасполі самодіяльний хор молдавських робітників і колгоспників і був до 1940 року його художнім керівником. Цей колектив став одним із кращих у республіці (з 1936 року — професійна капела «Дойна»).
З 1944 року К. Пігров очолював організований за його ініціативою хор студентів Одеської консерваторії, який незабаром став зразковим художнім колективом (удостоєний золотої медалі на 6-му Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у Москві, 1957).
Серед його учнів — А. Т. Авдієвський, М. П. Гринишин, Є. В. Дущенко, Д. С. Загрецький, В. І. Шип, А. Ц. Мархлевський.
Помер К. К. Пігров 22 грудня 1962 р. в Одесі.


К.К. Пігров.

  

  1. К. Пігров. «Керування хором». – Київ, 1956, 1962. – М.: Музыка, 1964
  2. Довідники: В. Романовский. «Хоровой словарь». – М.: Музыка, 2005. Советские хоровые дирижеры. Сост. Э. Улисеева. – М.: Советский композитор, 1986.

  

  1. К. К. Пигров. «Хоровая культура и моё участие в ней». Ред.-сост. Серебри А. П. – Одесса: ОГК, 2001.
  2. К. К. Пигров – основатель хоровой школы: метод. пособие к теме «Развитие хорового профессионализма СССР» по курсу «Хороведение». Сост. Серебри А. П. – Одесса, 1981.

  

  1. И. Шатова. «Стилевые основы Одесской хоровой школы». – Одесса: Астропринт, 2013.
  2. «Учителю посвящается…». Журнал заведующего кафедрой хорового дирижирования профессора К. К. Пигрова 1959-1962. Сост. Сокол А. В. – Одесса, 2011.

  

  1. Одесская консерватория. Забытые имена, новые страницы. Сборник / Статья А. Серебри/. – Одесса: ОКФА, 1994. 
  2. Одесская консерватория. Славные имена, новые страницы. Сборник/Статьи: Л. Бутенко; И. Верди; Е. Одинцовой, Е. Шевченко; В. Луговенко/. – Одесса: ООО «Гранд-Одесса», 1998.

  

  1. «Музичний вісник». Газета ОНМА ім. А. В. Нежданової № 21-22, 2011. Публікації до ювілею. Рос. мовою.
  2. Літературно-мистецька Одеса II пол. XIX ст. Тези доповідей… /Стаття В. Н. Луговенко/. - Одеса, 1992.

  

  1. Меморіальна дошка на будинку № 12 Соборної площі Одеси.
  2. К. Пігров – фотоальбом / Близько 150 фотографій К. Пігрова та його учнів/.