Видання
Музичне мистецтво і культура. Випуск 18
Головний редактор: О.В. Сокол
Заступник головного редактора: О.І. Самойленко
О.М. Маркова, С.В. Шип, Г.О. Нагорна, С.В. Осадча, А.О. Стьопін, С.В. Тишко
Рецензенти: М.А. Давидов, Н.Є. Гребенюк
Видавництво: Одеса: Астропринт, 2013
Тираж: 100 прим.
К-сть cторінок: 491
Вісімнадцятий випуск наукового вісника «Музичне мистецтво і культура» присвячений висвітленню актуальних історичних, теоретичних та загально-гуманітарних проблем музикознавства, питань музичної культурології та естетики, сучасних концепцій музичної освіти, теоретичних засад та методичних принципів підготовки музикантів-виконавців. Збірник містить статті українських та зарубіжних музикознавців.
Дане видання призначене для науковців мистецтвознавчої галузі, викладачів та студентів вищих навчальних закладів музичного мистецтва і культури.
- Від головного редактора 7
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ
МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ
- Осадчая С. Духовно-религиозные предпосылки реформы европейской оперы XIX—XX вв 10
- Муравская О. Поэтика Магнификата в европейской культурно-исторической традиции (на примере творчества И. С. Баха и его сыновей) 19
- Остроухова Н. «Я похожа сама на себя...» Штрихи к портрету главного художника Одесской оперы Натальи Михайловны Бевзенко-Зинкиной 30
- Желтоног А. Становление фортепианной музыки в Японии: историко-генетический аспект 39
- Язикова Н. Українська фортепіанна музика (етюди В. Косенка і А. Штогаренка) 49
- Носуля А. Принципы формирования камерной оперы в европейском историко-культурном музыкальном контексте 59
- Хорошавіна О. Національні риси сербської гітарної традиції у контексті сучасного гітарного виконавства (на прикладі творчості У. Дойчиновича) 69
- Пупина О. Листовская программность и бодлеровские «соответствия» (на примере пьесы «Angelus!» из «Третьего года странствий» Ф. Листа) 78
- Ілечко М. Принципи циклічності в українській музиці кінця XX століття в жанрах сюїти та партити 89
- Пиж’янова Н. Збірка «Народні українські пісні в Київщині» Порфирія Демуцького як репрезентант етнорегіонального фольклорного стилю Черкаського регіону 99
- Лоснова Д. Весільний обряд та його особливості у творчості І. Стравінського (на прикладі музично-сценічної кантати «Весіллячко») 109
- Кліщ О. Львівський рок 60—70-х — початок шляху 118
- Сєрова О. Християнська духовна музика та мінімалізм 129
- Батанов В. Спектральность вклада С. Кусевицкого в историю музыки XX столетия 139
- Лу Юйцзюнь. Особенности зарубежного периода творчества С. Рахманинова 148
- Цзян Маньни. Фортепианная сюита «Детский уголок» в творчестве Клода Дебюсси 158
- Аїсі. Четвертий фортепіанний концерт С. Прокоф’ева у контексті концертно-інструментального жанру XX століття 166
- Юй Лэ. Сочинения Л. Бетховена 1820-х годов; авторски-стилевой и композиционно-стилистический аспекты 176
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА
- Завгородняя Г. Эволюция музыкального мышления в контексте диалектики пространственно-временных координат 185
- Котляревська О. Метафорична природа поняття «смисл» як передумова варіантності музикознавчої інтерпретації 196
- Черноіваненко А. «Інструментальне бельканто» як культурний феномен 205
- Оганезова-Григоренко О. Творческая индивидуальность артиста мюзикла — как структурированная автопоэзная система 218
- Бондар Є. Технологія замінює нам пам’ять? (З досвіду інтонаційно-художнього синтезування) 228
- Кучма О. Музичний стиль як історико-процесуальне явище: до проблеми авторського стилю в сучасній музиці 241
- Грибиненко Ю. Жанровые инновации в камерноинструментальном творчестве Юлии Гомельской 251
- Регрут В. Ведущие направления и актуальные аспекты музыковедческой моцартианы 262
- Варакута М. О методах работы с народно-песенным фольклором в хоровой миниатюре фольклорного типа
- (на примере цикла «Пісні з Волині» А. Некрасова) 272
- Лобода Л. Актуальные проблемы коммуникации на музыкальном радио 280
- Чубак А. Композиторська зрілість як хронологічний та аксіологічний феномен 290
- Ергиева Е. Феномен архетипа в фортепианном искусстве 296
- Бытко О. К вопросу о сценичности оперы С. Прокофьева «Игрок» 307
- Жарик А. Перша розвідка з музичної психології П. Сокальського (часо-просторовий аспект) 317
- Чжи Инь. Теоретические пролегомены к изучению
- речитативных форм оперной музыки 326
- Цзя Шии. Виды программности как критерий типологии фортепианных сюит китайских композиторов 338
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВИКОНАВСТВА
- Повзун Л. «Німа інтонація» як психофізичний показник виконавського ансамблевого узгодження 348
- Матвійчук Л. Основи постановки виконавського апарату домриста 357
- Щербакова О. Расширение исполнительских функций фортепианного дуэта в художественном контексте произведения 367
- Серенко С. Валентина Балон-Рымашевская и виолончельная школа в Одессе 377
- Козак Р. До питання теорії та практики інструментовки для оркестру народних інструментів 388
- Заєць В. Технологічні формули фахового мислення музиканта- виконавця 398
- Чирка И. Дискурсивные предпосылки изучения деятельности современного дирижера 408
- Шовгенюк С. Становлення бас-кларнета у виконавській практиці XIX — середини XX століття 417
- Чернецька Л. Теоретико-методологічні аспекти вокальної підготовки сучасного бандуриста 427
- Метлушко В. Технико-выразительный потенциал кларнета в сочинениях Э. Денисова (на примере DSCH для кларнета, тромбона, виолончели и фортепиано; сонаты для кларнета solo) 437
- Кравченко А. Одеська музично-педагогічна школа ансамблевого виконавства 448
- Закопець Р. Артистична діяльність Юзефа Ельснера: між Польщею та Галичиною 458
- Бояренко Т. Фортепиано в звучании арии как жанре и стилепения 468
- Ван Ченьдо. Запад — Восток в выразительности музыки фортепианных пьес С. Скотта и в юбилейном сборнике для детей к 30-летию КНР 477
- Інформація про авторів 486
- До уваги авторів 490
Музичне мистецтво і культура
До уваги читачів пропонується вісімнадцятий випуск наукового вісника Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової «Музичне мистецтво і культура».
У його змісті віддзеркалені провідні напрями розвитку вітчизняної музикознавчої науки у їх єдності з інтеграційними тенденціями світової гуманітарної думки. Центральні позиції сучасного музикознавства, як це засвідчує тематика та проблемна орієнтація наукових статей, що увійшли до запропонованої збірки, пов’язані з актуалізацією історичного способу пізнання, історіологічних настанов культурної свідомості; з підсиленням інтересу до методології мистецтвознавчої науки як до засобу збереження її цілісності та дискурсивної доцільності; з укрупненням індивідуально-особистісного підходу до мистецьких та мистецтвознавчих реалій, з виокремленням долі творчої особистості як необхідної складової культуротворчого процесу.
Матеріал збірки підтверджує, як сталу позицію редакційної колегії, поєднання у межах одного розділу напрацювань визнаних українських музикознавців та пошукувачів наукового ступеня, котре дозволяє відкривати певну естафету методичних настанов, творчих думок у галузі вітчизняної музичної науки.
У цілому, матеріал збірки традиційно упорядкований за трьома головними тематичними напрямами, що утворюють три структурних розділи наукового вісника:
- історія та теорія музичного мистецтва і культури;
- загальнотеоретичні аспекти музикознавства;
- проблеми сучасної музичної педагогіки та виконавства.
У першому розділі превалюють статті, що суттєво відновлюють погляди на найбільш значущі композиторські, музично-творчі персоналії західноєвропейської та вітчизняної історії музики, такі як І. Бах, Ф. Ліст, Л. Бетховен, С. Рахманінов, І. Стравінський, М. Римський-
Корсаков, Р. Вагнер, В. Косенко, А. Штогаренко, С. Прокоф’єв, С. Кусевицький, Н. Бевзенко-Зінкіна, П. Демуцький (С. Осадчої, О. Муравської, Н. Остроухової, О. Кліщ, О. Пупіної, Н. Язикової, М. Ілечко, Д. Лоснової, Н. Пиж’янової, Аїсі, Лу Юйцзюнь, Цзян Маньни, Юй Ле).
До явища первинних витоків національно-стильової традиції звернені статті, у яких висвітлюються стильові та стилістичні риси різних національних композиторських шкіл (А. Желтоног, О. Хорошавіна).
Другий розділ наукової збірки дозволяє поєднувати статі, присвячені фундаментальним методологічним проблемам сьогоденного музикознавства; серед останніх зазначаються, по-перше, проблема теоретичного забезпечення виконавських та освітніх напрямів музикознавства (у статтях Г. Завгородньої, О. Котляревської, Є. Бондар, К. Єргієва, Цзя Шиї), по-друге, проблема категоріального оновлення та поглиблення музикознавчого дискурсу (у статтях О. Оганезової-Григоренко, О. Кучми, Ю. Грібінєнко, М. Варакути, А. Чубак, А. Жарик).
Самостійною методичною інтенцією вирізняються питання про концепційні засади оперної творчості (у статтях В. Регрута, О. Битко та Чжи Інь).
Найбільш предметно-тематично різноманітним постає третій розділ збірки. Його зміст формують статті, по-перше, присвячені видатним творчо-виконавським особистостям (С. Серенко, Р. Закопець), по-друге, пов’язані з питаннями виконавського стилю та виконавської стилістики (Л. Матвійчук, О. Щербакова, В. Заєць, Л. Чернецька, С. Шовгенюк, В. Метлушко, А. Кравченко), по-третє, зумовлені явищами жанрового змісту та семіології музично-виконавської творчості (Л. Повзун, Р. Козак, І. Чирка, Т. Бояренко, Ван Ченьдо).
Предметний зміст статей, що увійшли до даного випуску наукового вісника «Музичне мистецтво і культура», підтверджує думку про важливість інтеграції науково-предметних інтересів музикознавців- дослідників та музикантів-практиків.
Матеріали статей дозволяють формувати уявлення про шляхи оновлення понятійно-термінологічного апарату музикознавства та створення нових дослідних концепцій, визначати пріоритетні напрями науково-творчих пошуків, провідні риси композиторської, виконавської, музично-педагогічної творчості.
Запрошуючи авторів до подальшого співробітництва, редколегія наголошує на необхідності уваги авторів до вимог щодо оформлення статей. Правила оформлення статей містяться наприкінці збірки у розділі «До уваги авторів». Дотримання приведених у цьому розділі правил сприятиме оперативності випуску наукового вісника.
Головний редактор — доктор мистецтвознавства, професор,
академік АНВО України, член-кореспондент Національної
академії мистецтв України, заслужений діяч мистецтв України,
ректор ОНМА імені А. В. Нежданової,
завідувач кафедри теорії музики та композиції
О. В. Сокол