Видання
Музичне мистецтво і культура. Випуск 20
Головний редактор: О.В. Сокол
Заступник головного редактора: О.І. Самойленко
О.М. Маркова, С.В. Шип, Г.О. Нагорна, С.В. Осадча, А.О. Стьопін, С.В. Тишко
Рецензенти: М.А. Давидов, Н.Є. Гребенюк
Видавництво: Одеса: Астропринт, 2014
Двадцятий випуск наукового вісника «Музичне мистецтво і культура» присвячений висвітленню актуальних історичних, теоретичних та загальногуманітарних проблем музикознавства, питань музичної культурології та естетики, сучасних концепцій музичної освіти, теоретичних засад та методичних принципів підготовки музикантів-виконавців. Збірник містить статті українських науковців, що представляють різні регіональні музикознавчі та музично-культурологічні школи.
Видання призначене для фахівців мистецтвознавчої галузі, викладачів та студентів вищих навчальних закладів музичного мистецтва і культури.
- Від головного редактора 7
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ
- Розенберг Р. Интернациональные тенденции в творчестве одесских композиторов 9
- Rosenberg R. International tendencies in the works of Odessa composers 22
- Осадчая С. Эволюционная роль «переходных эпох» в развитии православного богослужебного пения: от авторитета традиции к феномену авторства 33
- Osadchaya S. Evolutionary role of “transition ages” in the development of the orthodox liturgical singing: from authority of a tradition to the phenomenon of authorship 44
- Муравская О. Жанрово-стилевые аспекты оперы Э. Хумпердинка «Гензель и Гретель» и традиции немецкого бидермайера 54
- Muravskaya О. Genre and stylistic aspects of the opera by E. Humperdinck “Hansel and Gretel” and the traditions of the german biedermeier 65
- Грибиненко Ю. Полистилистические аспекты композиторской поэтики Альфреда Шнитке (на примере камерно¬инструментальных произведений) 74
- Сергеева О. К проблеме интерпретации жанра думы-баллады во Второй симфонии Б. Лятошинского 85
- Кучма О. Особливості неофольклоризму в пізній творчості Р. Щедріна (на прикладі Концерту для оркестру № 4 «Хороводи») 93
- Каплун Т. Образ Марфы-раскольницы в опере «Хованщина» М. П. Мусоргского 104
- Тимченко-Быхун И. Первая программная миниатюра М. Глинки «Прощальный вальс»: автобиографические смыслы и итальянские музыкальные влияния 115
- Горелик Л. К вопросу о жанрово-стилевой и вокально-исполнительской специфике «Тихих песен» В. Сильвестрова 129
- Олейникова Ю. «Семь песен» на стихи Е. Кульман Р. Шумана: стилевые и образно-смысловые аспекты 138
- Гадецкая А. Культура повседневности в музыкальном искусстве: интерпретационные возможности и методологические перспективы (на примере творческой биографии М. И. Глинки) 147
- Серенко С. Феномен Моисея в музыкальном искусстве. Часть 2. «Моисей» Дж.Россини, Н. Паганини, Н. Паганини — Л. Сильва 159
- Поляковская С. От джаза до минимализма: о стилистических особенностях музыки к балету «The great Gatsby» 170
- Гульцова Д. Поэтика фортепианного этюда во французской музыкальной культуре XIX — начала XX века 179
- Емельяненко М. Принципы организации стилевой целостности симфонического творчества В. Губаренко 189
- Лисовенко Е. Структурно-семантические функции рондо и рондальности в камерно-инструментальной музыке А. Шнитке 203
- Лысенко Н. «Баллада о мальчике, оставшемся неизвестным» С. Прокофьева: жанровые и мифопоэтичекские аспекты 213
- Немченко К. Втілення елементів православних таїнств і богослужбових послідувань в оперному мистецтві (на прикладі «Сказання про невидимий град Кітеж і діву Февронію» М. Римського-Корсакова) 223
- Шевченко Т. Стилевая переходность русского фортепианного искусства конца XIX — начала XX века 232
- Федорова А. Академическая музыка в контексте современной музыкальной субкультуры: размышление об эволюции «классического» в музыкальной повседневности 242
- Перепелица М. Театральность как основной вектор развития в музыке Кармеллы Цепколенко 254
- Чжан Кай. Темпоральность как условие стилевой характеристики поздних опер Р. Штрауса: опыт музыковедческого дискурса 264
- Чжи Инь. Риторические истоки речитативных форм в оперном творчестве К. Монтеверди 272
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА
- Завгородняя Г. Семантика элементов музыкального языка как показатель отличия западного и восточного мышления 283
- Єргієв І. Творча артистично-театральна концепція сучасного мистецтва «модерн-баяна» 295
- Черноіваненко А. Поетика «тиші» у музичному інструменталізмі 305
- Бондар Є. Художньо-стильовий синтез: взаємодія «свого» та «чужого» в сучасній хоровій музиці 316
- СкорикА. Насилля і суб’єкт в сучасній аудіовізуальній культурі 327
- Оганезова-Григоренко О. Акмеологическое самосознание как «способ работы» автопоэзной системы «актер мюзикла» 338
- Марик В. Смысловое наполнение концепта «память» в современной музыковедческой поэтике 347
- Iонов В. Явище тексту у музикознавстві: до проблеми іманентної предметності музикознавства 357
- Майденберг-Тодорова К. Импровизация как средство интерпретации алеаторно-сонористической композиции 366
- Яковлев О. Синергія культурних ідентичностей регіонів України 376
- ІІотоцька О. Музичний твір як предмет виконавської інтерпретації у контексті музикознавчих студій 384
- Регрут В. Особенности сценического воплощения оперного произведения: от оперного текста к постановочной интерпретации 396
- Власенко І. Поліхудожні основи симфонізації танцю 406
- Носуля А. Тема ожидания в камерных операх А. Шенберга и М. Таривердиева 416
- Езерская А. Жанры фортепианной музыки в творчестве композиторов XX столетия: к вопросу о каноничности музыкального мышления 425
- Квасникова Т. Жанровые инновации камерно-вокального цикла в творчестве Людмилы Самодаевой (на примере «Пяти историй про Хню») 436
- Фурдуй Ю. Музыкальный ритм как музыковедческая категория 446
- Батанов В. Универсальность музыкального профессионализма в XX веке и деятельность Сяо Юмейя 460
- Перепелица А. Истоки жанра «диптих» в эволюции двухчастной формы 470
- Ван Пен. Драматическая условность оперного характера в свете диалогического подхода: к постановке проблемы 483
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВИКОНАВСТВА
- Повзун Л. Просторово-акустична естетика камерності в інструментально-ансамблевому виконавстві 493
- Лобода Л. Функціональні та семантичні властивості голосового регістру в опері доби бароко 504
- Чирка И. Процесе создания оркестровой точки-звука как важной составляющей дирижерского исполнительства 510
- Хорошавина Е. Развитие концертности в творчестве Уроцщ Дойчиновича как отражение актуальных тенденций современного сербского гитарного исполнительства 518
- Суханова А. Флейта в камерно-ансамблевой музыке французских композиторов первой половины XX века. 525
- Полканов А. Новые жанровые свойства камерно-вокальной музыки в творчестве современных композиторов 533
- Хмель Н. Арфа та бандура: модифікація та порівняльна характеристика 542
- Ергиева Е. Воплощение архетипических образов в фортепианном исполнительском искусстве (на примере 10пьес из балета «Ромео и Джульетта» для фортепиано соч. 75С. Прокофьева ) 551
- Айси. Пятый фортепианный концерт С. Прокофьева: композиционные и исполнительские инновации 564
- Бай Цюань. Семантические уровни оперной композиции: вокально-исполнительский аспект опероведения 574
- Цзоу Вей Новые предпосылки интерпретации тембра тромбона в музыке второй половины XX — начала XXI века 534
- Ян Веньян. Трансформация образа фортепиано в творчестве импрессионистов: о темброво-регистровых качествах фортепианной игры 592
- ЮйЛэ. Третья соната в контексте композиторского творчества Ф. Шопена 1840-х годов 603
- Інформація про авторів 612
- До уваги авторів 617
Музичне мистецтво і культура
До уваги читачів пропонується двадцятий випуск наукового вісника Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової «Музичне мистецтво і культура».
У його змісті віддзеркалені провідні напрями розвитку вітчизняної музикознавчої науки у їх єдності з інтеграційними тенденціями світової гуманітарної думки. Центральні позиції сучасного музикознавства, як це засвідчує тематика та проблемна орієнтація наукових статей, що увійшли до запропонованої збірки, пов’язані з актуалізацією історичного способу пізнання, історіологічних настанов культурної свідомості; з підсиленням інтересу до методології мистецтвознавчої науки як до засобу збереження її цілісності та дискурсивної доцільності; з укрупненням індивідуально-особистісного підходу до мистецьких та мистецтвознавчих реалій, з виокремленням долі творчої особистості як необхідної складової культуротворчого процесу.
Матеріал збірки підтверджує, як сталу позицію редакційної колегії, поєднання у межах одного розділу напрацювань визнаних українських музикознавців та здобувачів наукового ступеня, котре дозволяє відкривати певну естафету методичних настанов, творчих думок у галузі вітчизняної музичної науки.
У цілому, матеріал збірки традиційно упорядкований за трьома головними тематичними напрямами, що утворюють три структурних розділи наукового вісника:
- історія та теорія музичного мистецтва і культури;
- загальнотеоретичні аспекти музикознавства;
- проблеми сучасної музичної педагогіки та виконавства.
У першому розділі містяться статті, пов’язані з проблемами жан¬рово-стильового розвитку музичного мистецтва, музичної естетики та семіології, стильового та комунікативно-інформаційного розвитку мистецтва (Р. Розенберг, С. Осадча, О. Муравська, Ю. Грібінєнко, О. Сергієва, О. Кучма, І. Тимченко-Бихун, Л. Горелік, Ю. Олейніко ва, А. Гадецька, С. Серенко, С. Поляковська, Д. Гульцова, М. Ємельяненко, О. Лісовенко, Н. Лисенко, К. Немченко, Т. Шевченко, О. Федорова, М. Перепелиця, Чжан Кай, Чжи Інь).
Другий розділ присвячений вивченню закономірностей естетич¬ного діяння музичного мистецтва та музичного мислення, виявленню смислової парадигматики музичної культури, з’ясуванню питань термінології та поняттєво-методичного кола музикознавчого та культурологічного аналізу (Г. Завгородня, І. Єргієв, А. Черноіваненко, Є. Бондар, А. Скорик, О. Оганезова-Григоренко, В. Марік, В. Іонов, К. Майденберг-Тодорова, О. Яковлев, О. Потоцька, В. Регрут, І. Власенко, А. Носуля, Г. Єзерська, Т. Кваснікова, Ю. Фурдуй, О. Мацапура, О. Перепелиця, Ван Пен).
Третій розділ збірки формують статті, пов’язані з питаннями виконавського стилю та виконавської стилістики, зумовлені явищами жанрового змісту та семіології музично-виконавської творчості (Л. Повзун, Л. Лобода, І. Чирка, О. Хорошавіна, Г. Суханова, А. Полканов, Н. Хмель, К. Єргієва, Аїсі, Бай Цюань, Цзоу Вей, Ян Веньян).
Предметний зміст статей, що увійшли до даного випуску наукового вісника «Музичне мистецтво і культура», підтверджує думку про важливість інтеграції науково-предметних інтересів музикознавців- дослідників та музикантів-практиків.
Матеріали статей дозволяють формувати уявлення про шляхи оновлення понятійно-термінологічного апарату музикознавства та створення нових дослідних концепцій, визначати пріоритетні на¬прями науково-творчих пошуків, провідні риси композиторської, виконавської, музично-педагогічної творчості.
Запрошуючи авторів до подальшого співробітництва, редколегія наголошує на необхідності уваги авторів до вимог щодо оформлення статей. Правила оформлення статей містяться наприкінці збірки у розділі «До уваги авторів». Дотримання наведених у цьому розділі правил сприятиме оперативності випуску наукового вісника.
Головний редактор — доктор мистецтвознавства, професор,
академік АН ВО України, член-кореспондент Національної
академії мистецтв України, заслужений діяч мистецтв України,
ректор ОНМА імені А. В. Нежданової,
завідувач кафедри теорії музики та композиції
О. В. Сокол